Справа № 22ц-288/2007 рік

Категорія - цивільна

Головуючий у першій інстанції Сова Т.Г.

Доповідач - Острянський В.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2007 року                                                                                    м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді:      Хромець Н.С. суддів:                Острянського В.І., Смаглюк Р.І.

при                      Мехед Т.О.

секретарі:

за участю:          ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3

В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду від 21 листопада 2006 року по справі за позовом Макошинської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

встановив:

У вересні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків, посилаючись на те, що з 26 лютого 2004 року на підставі рішення сесії Макошинської селищної ради було прийнято до комунальної власності територіальної громади смт. Макошино очисні споруди заводу залізобетонних виробів, до складу яких входить і система водовідведення житлового масиву, де проживає відповідачка по справі. Що ОСОБА_1, користуючись послугами з водовідведення, за період з травня 2003 року по 1 серпня 2006 року заборгувала позивачу 368 грн. 89 коп. в рахунок наданих послуг з водовідведення і в добровільному порядку погасити даний борг відмовляється.

Тому, позивач ставить питання про стягнення з ОСОБА_1 368 грн.89 коп. в судовому порядку як боргу за надані послуги з водовідведення; 124 грн. 65 коп. пені в розмірі 3% річних від простроченої суми; 3 грн. 82 коп. як застосований індекс інфляції згідно з розрахунком; 50 грн. судових витрат за надання юридичної допомоги (а.с.7) та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.40).

Рішенням суду від 21 листопада 2006 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Макошинської селищної ради 368 грн. 89 коп. в рахунок відшкодування збитків; 124 грн. 65 коп. в рахунок сплати пені; 3 грн. 82 коп. індексації та 50 грн. витрат за послуги адвоката і всього на суму 547 грн. 36 коп. Також суд стягнув з ОСОБА_1 51 грн. в користь держави та ЗО грн. за інформаційно-технічне забезпечення справи в користь Макошинської селищної ради.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду та про направлення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що місцевий суд постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує на те, що вона є однією з трьох співвласників квартири АДРЕСА_1 і іншими співвласниками є ОСОБА_4 - чоловік та ОСОБА_5 - син відповідачки по справі; що вказані співвласники знялись з реєстрації у вказаній квартирі відповідно: з 19 лютого 2003 року і з 5 листопада 2005 року та не проживають у ній з вказаного часу, але суд цих обставин не взяв до уваги при розрахунку заборгованості за надані послуги з водовідведення. Що позивач незаконно нарахував плату за послуги за період з травня 2003 року по 26 лютого 2004 року, оскільки селищна рада стала власником очисних споруд лише з 26 лютого 2004 року згідно з рішенням ради (а.с.23). Також апелянт посилається на те, що в квартирі встановлено лічильник для обліку води, однак позивач виходить з кількості проживаючих, що, на думку апелянта, теж є порушенням та що селищна рада не може бути надавачем послуг з водовідведення згідно з Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановивши рішення, місцевий суд виходив з того, що вимоги позивача грунтуються на законі, тому і прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі. Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким рішенням суду першої інстанції.

З матеріалів справи слідує, чого не заперечували сторони і в засіданні апеляційного суду, що позивач став власником очисних споруд та надає послуги з водовідведення з 26 лютого 2004 року (а.с.23); що до 1 березня 2004 року відповідачка регулярно оплачувала надані послуги з водовідведення.

З наданого позивачем розрахунку боргу ОСОБА_1 за надані послуги з водовідведення видно (а.с.27), що що за період з 1 березня 2004 року по 1 серпня 2006 року остання оплати в його погашення не проводила та відмовляється в добровільному порядку це робити.

З пояснень ОСОБА_1, даних в засіданні апеляційного суду, вбачається, що вона, користуючись системою водовідведення, належною позивачу, у спірний період (з 01.03.2004 року по 01.08.2006 року) плату за надані послуги Макошинській селищній раді не вносила, вважаючи, що не зобов"язана це робити через відсутність договору про надання послуг з водовідведення між сторонами (а.с.45); що в її квартирі встановлений водолічильник, але оплату за послуги з водовідведення вона за його показаннями здійснює лише тоді, коли їй це вигідно; що в даний час у спірній квартирі проживають три особи: вона, ОСОБА_4-чоловік та ОСОБА_5- син, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

З довідки Макошинської селищної ради (а.с.29) слідує, що ОСОБА_1 проживає разом з чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, який працює в Бахмацькому ВЧД-9.

Місцевий суд, вирішуючи питання про стягнення пені, помилково не застосував Закон України"Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", який необхідно було врахувати. Так, згідно до його правил забороняється нараховувати з 1 жовтня 1996 року та стягувати пеню з громадян України за несвоєчасне внесення плати , в тому числі і за водовідведення.

Вирішуючи питання про стягнення індексації з суми боргу, місцевий суд не врахував, що законодавець регулює лише правовідносини щодо індексації грошових доходів громадян згідно з правилами Закону „Про індексацію грошових доходів населення", а нарахування і стягнення індексації з суми боргу за надані послуги законом не врегульовані. Тому, рішення в цій частині не можна вважати законним і обгрунтованим.

За таких обставин рішення місцевого суду в частині визначення суми боргу за надані послуги з водовідведення та його стягнення підлягає зміні з визначенням до стягнення з ОСОБА_5 в користь Макошинської селищної ради 321 грн. 19 коп. в рахунок його погашення   та з відмовою в частині вимог про стягнення пені і індексації. В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

Тому, керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України; Законами України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги"; „Про житлово-комунальні послуги" та „Про індексацію грошових доходів громадян" суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду від 21 листопада 2006 року змінити, стягнувши з ОСОБА_1 в користь Макошинської селищної ради 321 грн. 19 коп. в рахунок погашення боргу за надані послуги з водовідведення та відмовивши Макошинській селищній раді в частині стягнення пені і індексації.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня вступу в законну силу.

Головуючий: