Справа № 22 - ц - 376/2007p.                  

Головуючий у 1 шст. -Кантур А.М.

Доповідач - Губар B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 березня 2007 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Іваненко JLB. Суддів - Губар B.C., Шемець Н.В.

При секретарі -Івановій Н.Б. З участю Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби у м.Прилуки та Прилуцькому районі на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2006 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про накладення штрафу від 29.11.06.,

встановив:

В апеляційній скарзі ДВС у м.Прилуки та Прилуцькому районі просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2006 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1.

Оскаржуваною ухвалою суду скарга ОСОБА_1. задоволена, скасовано постанову державного виконавця ДВС м.Прилуки та Прилуцькому районі Сич О.А. від 29 листопада 2006 року і звільнено ОСОБА_1. від сплати зазначеного в цій постанові штрафу.

В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що, оскільки боржник у встановлений для добровільного виконання рішення термін відповідних дій не вчинив - межу спірних земельних ділянок не відновив і про наявність поважних причин невиконання рішення суду не повідомив виконавчу службу, державним виконавцем, 'з врахуванням положень ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1., яка є законною і скасування якої фактично не дозволяє державному виконавцю вживати заходи примусового виконання рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова не може бути визнана обґрунтованою та законною, оскільки вона винесена 29.11.2006 р. в той період, коли скаржник

перебував   у  хворобливому   стані,   а  з   30.11.2006   р.   по   15.12.2006   р.-   на стаціонарному лікуванні в Прилуцькій НМЛ.

Однак з таким висновком суду погодитись не може апеляційний суд як з таким, що не ґрунтується на обставинах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.02.04. частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1. та встановлено порядок користування суміжними земельними ділянками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по вул.Іванівській в м.Прилуки, стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача 1500 грн.моральної шкоди, 75 грн. витрат на юридичну допомогу та 80 грн. витрат на оплату послуг земельно-кадастрового бюро, та на користь торгово-промислової палати 143 грн.52 коп. за послуги експерта. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2004 року резолютивну частину рішення суду змінено: зобов"язано ОСОБА_1. відновити межу спірних земельних ділянок; рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасовано і в цій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог. У решті - рішення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 11 грудня 2006 року касаційна скарга ОСОБА_1. відхилена, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.02.04. та ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 23.06.04. залишені без зміни.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, боржникові державним виконавцем встановлювався семиденний строк для добровільного виконання рішення суду і 29.09.06. ОСОБА_1 зазначену постанову отримав, проте рішення суду в добровільному порядку не виконав, про що був складений акт. Будь яких доказів на підтвердження наявності поважних причин, які унеможливлювали виконання рішення суду у добровільному порядку, боржником державній виконавчій службі не надавалось, після чого державним виконавцем і була винесена постанова про накладення штрафу на боржника від 29.11.06.

Відповідно до ч.І ст.5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов"язаний вживати заходів примусового виконання рішень суду, та неупереджено, своєчасно і повно вчиняти виконавчі дії. Статтями 24, 76,87 цього Закону визначено обов'язки державного виконавця щодо виконавчих дій та умови, за якими боржник зобов'язаний вчинити дії щодо виконання рішення. Будь-яких порушень Закону України „Про виконавче провадження" в діях державного виконавця Сич О.А. апеляційний суд не вбачає і доказів наявності таких порушень ОСОБА_1 не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Доводи ОСОБА_1. про те, що він хворів з 30.11.06. по 15.12.06. апеляційний суд відхиляє, оскільки ще до 30.11.06. боржникові надавався строк на добровільне виконання рішення суду, яке виконане не було добровільно без будь-яких поважних причин, у той час, як ст. 11-1 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов"язані сумлінно користуватись своїми правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій. При цьому

2

апеляційний суд враховує, що рішення Прилуцького міскрайооного суду від 20.04.04. набуло законної сили 23.06.04. і є обов'язковим для виконання ОСОБА_1, але понад два з половиною роки боржником не виконується, що є неприпустимим. Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого неправильно визначені правовідносини, які існують між сторонами і їм дана невірна юридична оцінка, тому, відповідно до п.2 ч.1ст.312, ст. З 87 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.5, 6, 11-1, 24, 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.303, 304, 305, 307, 312, 313-315, 317, 319, 387 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у м.Прилуки та Прилуцькому районі -задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 грудня 2006 року - скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні скарги на постанову державного виконавця Державної виконачої служби у місті Прилуки та Прилуцькому районі від 29 листопада 2006 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючии