АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-2437/2006 року
Головуючий по 1-й інстанції: Загнійко А.В.
Суддя-доповідач: Акопян В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 02 дня м.Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Акопян В.І.
Суддів: Чернова С .1., Петренка В .М.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
з участю адвоката : ОСОБА_1
позивача: ОСОБА_2
відповідачки: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 21 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним з поновленням права власності на будинок,-
ВСТАНОВИЛА: Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 21 липня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним з поновленням права власності на будинок відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохає скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити. Вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права, зокрема, всупереч ч.5 ст. 203 ЦК України, суд не врахував реального настання наслідків від вчиненого правочину.
Колегія судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
У відповідності до п.З ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно(дарунок) у власність.
2
З матеріалів справи вбачається , між позивачем, який подарував, і відповідачкою, яка прийняла в дар житловий будинок з усіма надвірними спорудами укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, 16.12.2005р.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо недійсності договору дарування будинку.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої і інстанції . Так із матеріалів справи вбачається , що позивач довгий час проживає і зареєстрований у спірному будинку, іншого житла немає. Відповідачка має своє житло і там проживає. Після укладення договору дарування вони залишились проживати в своїх будинках, в них не було наміру , щоб ОСОБА_2 передав у власність будинок відповідачці. Згідно ст.. 215 ЦК України , якщо волевиявлення учасника правочину не відповідає його волі (ч.З ст. 203 ЦПК України) - це є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Оскільки обидві сторони не заперечують, що при укладенні договору дарування, вони не мали на увазі передачу будинку у власність відповідачці та виселення позивача, цей договір необхідно визнати недійсним.
З урахуванням викладено, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргуОСОБА_2, визнати договір дарування недійсним.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, ч.2 ст.307, п.З ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 21 липня 2006 року скасувати.
Договір дарування від 16 грудня 2005 року, зареєстрований приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу ОСОБА_4, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що даруватель подарував, а обдарована прийняла в дар будинок АДРЕСА_1 визнати недійсним. Сторони повернути в первісний стан.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України. Головуючий: підпис Судді Апеляційного суду: підписи