Справа № 2-а-910

2009 року

            П О С Т А Н О В А

           Іменем  України

04 січня 2010 року                                              Коломийський міськрайонний суд

                                                                                      Івано-Франківської області

 В складі:

головуючого-судді                           Кавацюк М.Ф.

з участю секретаря                           Гайової Г.Ф.

позивачки                                          ОСОБА_1

представника відповідача               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Коломия про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

                                                       в с т а н о в и в :

                 Позивачка в судовому засіданні адміністративний позов підтримала та просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду; визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті їй підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” неправомірними; зобов’язати управління ПФУ в м. Коломия нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Представник  відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року “Про соціальний захист дітей війни” визнана дитиною війни. Згідно ст. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

У 2006-2008 роках така надбавка не виплачувалась, так як п. 12 ст 71 Закону України № 489-У від 19 грудня 2006 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” зупинено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, які обмежували соціальну допомогу дітям війни.

Отже, невиплата соціальної допомоги позивачці, передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України, з часу вступу рішення Конституційного Суду України в законну силу.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втартили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року визнані неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, що передбачають державні соціальні гарантії дітям війни. Тому щомісячну соціальну допомогу дітям війни гр. ОСОБА_3 слід перерахувати та виплатити за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з часу вступу рішення Конституційного суду в законну силу.

Отже, було порушено ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції з прав людини, на що звернув увагу Європейський суд з прав людини і вказав, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматись до уваги.

У випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Відмова ПФУ в м. Коломия про добровільне нарахування та виплату позивачці заборгованості визнана судом незаконною, оскільки на час звернення позивачки до відповідача вже вступило в закону силу рішення Конституційного Суду України і відповідач зобов’язаний був провести перерахунок пенсії позивачці.

Посилання представника відповідача на те, що виплату пенсії проводили відповідно до постанов Кабінету Міністрів не заслуговують на увагу і є безпідставними і такими, що звужують обсяг передбачених законом прав позивачки.

На підставі ст.ст. 13, 100, 104 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 22 травня 1991 року та керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд, -

                                           п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_3 пропущений строк для звернення до суду.

Позов задоволити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Коломия щодо відмови від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 неправомірними.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Коломия провести перерахунок та виплату гр. ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % місячної пенсії за віком, визначеної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Головуючий : підпис.

       З оригіналом вірно.

Суддя :                                                         Кавацюк М.Ф.