РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"25" січня 2007 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Фащевської Н.Є. Суддів - Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д. при секретарі - Гачинської М.В. з участю - ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду від 14 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на жилий будинок з господарськими будівлями

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 р. ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування її чоловіком ОСОБА_5. відповідачці жилого будинку, укладеного 12.04.2006 p., посилаючись на те, що вона як співвласник будинку, підписуючи вказаний договір, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: вона думала, що укладався договір довічного утримання, а після смерті чоловіка їй стало відомо, що це був договір дарування.

Рішенням Підволочиського районного суду від 14.12.2006 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_5. і ОСОБА_4 12.04.2006 р. та про визнання за нею права власності на дане будинковолодіння за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що суд зібраним доказам дав неправильну оцінку, а саме: не врахував того, що вона, підписуючи заяву про надання згоди на відчуження будинку, не розуміла наслідки цих дій, їх не було роз'яснено, що цими діями вона втрачає

Справа №22а-111                                                       Головуючий у 1 інстанції - Магачевська В.Й.

Категорія 13                                                                                              Доповідач - Жолудько Л.Д.

право власності на нього, тобто вона помилилась щодо обставин, які мають істотне значення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що судом повно і об'єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне рішення.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 була співвласником будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 на праві сумісної власності подружжя з її чоловіком ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

12.04.2006 р. ОСОБА_5. за згодою позивачки ОСОБА_1 подарував згадане будинковолодіння ОСОБА_4 - відповідачці по справі.

Апеляційним судом встановлено, що волевиявлення учасниці правочину -позивачки ОСОБА_1 на укладення договору дарування її чоловіком ОСОБА_5. будинковолодіння, як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя, не відповідало її внутрішній волі, оскільки вона помилилась щодо обставин, які мають істотне значення.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що договір дарування будинковолодіння по АДРЕСА_1 був укладений з дотриманням вимог закону і що позивачка не довела, що згоду на його укладення вона дала під впливом помилки.

Колегія вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки апеляційним судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, надаючи згоду своєму чоловікові ОСОБА_5 на вчинення договору дарування жилого будинку за надвірними будівлями відповідачка  ОСОБА_4, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.65 СК України, ст.ст.216, 217, 229 ч.1 ЦК України вказаний правочин у частині відчуження ОСОБА_5. 1/2 частини жилого будинку слід визнати недійсним, зобов'язавши відповідачку повернути позивачці 1/2 частину спірного будинковолодіння.

Наведене згідно з вимогам ст.309 ч.1 п.3 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

На підставі ст.ст.65 СК України, ст.ст.216, 217, 229 ч.1 ЦК України та, керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.3; 313; 314 ч.2; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Рішення Підволочиського районного суду від 14.12.2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Договір дарування житлового будинку, укладений 12 квітня 2006 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і посвідчений цього ж дня приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу визнати частково недійсним у частині відчуження ОСОБА_5 1/2 частини житлового будинку з 1/2 частиною надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку і 1/2 частину надвірних будівель, розташованих по АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з 1/2 частиною надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 57 (п'ятдесят сім) грн. 50 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.