Справа №2-459/2009 р.            

   Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

          19 жовтня 2009 року                                                              смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :    

Головуючого - судді  Каліберди В.А.                        

при секретарі       -          Пушкар І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок,    

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 03 липня 2009 року звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначила, що 25 грудня 2008 року помер її чоловік – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №202624 від 26 грудня 2008 року. Згідно Рішення Виконавчого комітету Краснокутської селищної ради за №8 від 25 квітня 1969 року ОСОБА_2 було надано в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку по вул. Базарній №66 в смт Краснокутськ Харківської області, який був побудований в 1970 році. Вказаний житловий будинок належним чином зареєстрований не був, вся технічна та дозвільна документація   була виготовлена на чоловіка позивачки – ОСОБА_2.

При житті ОСОБА_2 заповіт складений не був. За законом спадкоємцем першої черги майна ОСОБА_2 являється позивач – ОСОБА_1. Під час оформлення спадщини в законному порядку, при зверненні до Краснокутської державної нотаріальної контори  виявилася відсутність правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності померлого чоловіка позивачки на будинок, який знаходиться за адресою: вул. Базарна №66 в смт Краснокутськ Харківської області. Згідно довідки Краснокутської державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, померлого 25 грудня 2008 року, видати не можливо в зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи.

Так як на даний момент позивач не може скористатися своїм правом на отримання спадщини, тому за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів змушена була звернутися до суду. Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані за адресою: вул. Базарна №66, смт Краснокутськ Харківської області, яке ніким не оспорюється, в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – Краснокутської селищної ради в судове засідання не з'явився, хоча був викликаний своєчасно та належним чином, але до суду надав заяву, в якій просить справу слухати в їхню відсутність, оскільки проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

 Судом встановлено, що у позивача дійсно 25 грудня 2008 року помер чоловік ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №202624 від 26 грудня 2008 року. Факт родинних відносин позивачки з померлим підтверджується свідоцтвом про одруження ІІІ-УР №876208 від 01 серпня 1963 року.

Позивач ОСОБА_1 постійно проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 25 квітня 1969 року ОСОБА_2, чоловіку позивачки,  було надано в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку по вул. Базарній №66 в смт Краснокутськ Харківської області, який був побудований в 1970 році, але при його житті належним чином зареєстрований не був. Заповіт ОСОБА_2 не складав, а за законом спадкоємцем першої черги майна являється позивач – ОСОБА_1. Під час оформлення спадщини в законному порядку, при зверненні до нотаріуса виявилася відсутність правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності  померлого чоловіка позивачки на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Базарна №66 в смт Краснокутськ Харківської області. Виявилося, що ОСОБА_2 в свій час не зареєстрував будинок, а просто володів ним на праві власності.

Відповідач – Краснокутська селищна рада відмовляється від видачі свідоцтва про право власності на чоловіка позивачки, так як він помер, а тому за захистом своїх законних прав та інтересів позивач ОСОБА_1 змушена звернутися до суду, оскільки, виходячи з вище наведеного, вона не має змоги оформити спадщину в добровільному позасудовому порядку.

 Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Так як спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складав, ОСОБА_1 являється спадкоємицею за законом першої черги.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, хто його пережив.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29 ч.2, ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. В матеріалах справи знаходиться довідка, видана виконавчим комітетом Краснокутської селищної ради про те, що ОСОБА_2 дійсно проживав до дня своєї смерті 25 грудня 2008 року разом з дружиною ОСОБА_1  за адресою вул. Базарна №66 в смт Краснокутськ Харківської області.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь–які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, суд рахує за можливе задовольнити позовні вимоги, так як позов являється обґрунтованим та підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          На підставі вищевказаного та керуючись ст.1216, 1217 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України,  суд  -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування  за законом - задовольнити  повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Базарній №66 в смт Краснокутськ Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 25 грудня 2008 року.

Дане рішення підлягає реєстрації в Краснокутському бюро технічної інвентаризації.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення не оскаржено, вступило в законну силу 30 жовтня 2009 року.

     СУДДЯ                  - підпис –

            З оригіналом вірно :

        СУДДЯ                                             В.А. КАЛІБЕРДА