Судове рішення #7221903

   

                                                                                                     копія  Справа №2-3758/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23  жовтня 2009 р.                                     Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

    - головуючого судді   Бурко Р.В.

            - при секретарі            Рудніковій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, витрат на правову допомогу, судових витрат та стягнення моральної шкоди, суд -

                        ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, витрат на правову допомогу, судових витрат та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в червні 2007 року  влаштувалася на роботу в ТОВ "Копілка" за адресою м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, буд 1-а продавцем-консультантом, потім була переведена на посаду касира. 02.07.2008 року, близько дев'ятнадцятої години мав місце інцидент такого плану: під час реалізації товару в чековій стрічці не було відображено продажу деякого товару на суму 50 грн., це сталося через збій комп'ютерної програми, таке мало місце і раніше, і не тільки на моїй касі. Після цього адміністрація підприємства звинуватила в крадіжці, згідна була погасити недостачу, яка виникла в зв'язку з вищезазначеними подіями, не дивлячись на те, що це сталось не з її вини. 03.07.200 року прийшла на своє робоче місце, як завжди, але до роботи не була допущена, причин не допуску до роботи адміністрація не пояснила. Почувши в свою сторону ряд звинувачень після цього дуже розхвилювалася, а так як в цей час була вагітна їй протипоказано хвилюватися, стан здоров'я погіршився і потрапила до лікарні на стаціонарне лікування з 04.07.08р. по 18.07.08р. Коли принесла для оплати лікарняний лист до адміністрації, стало відомо, що вона звільнено, з яких підстав — їй не відомо. Адміністрація підприємства ТОВ "Копілка" копія наказу про звільнення  та трудову книжку не вручили. Чим порушили трудове законодавство, очевидність порушення закону, видно із того факту, що до цих пір адміністрація підприємства не надає копії документів, які потрібні  для звернення до суду для захисту своїх порушених прав, хоча повинні були, згідно ст. 49 КЗпП України, видати документи, а саме: довідку про середній заробіток, копії наказів, копію трудового договору. Як зазначала вище, що знаходться в стані вагітності, законом передбачено, що адміністрація не мала права  звільнити — ст. 184 КЗпП України "Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок, і жінок, які мають дітей. За наведених підстав просить позовні вимоги задовольни ти в повному обсязі.

Позивач повністю підтримала заявлені вимоги посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні надав аналогічні пояснення поясненням позивача.

Представник відповідача – ТОВ «Копілка»  позовні вимоги на визнав та пояснив суду, що 03.06.2007  року громадянка ОСОБА_1  працювала   на   підприємстві   ТОВ   «Копілка».  Розпочала позивачка свою трудову діяльність у відповідача займаючи посаду продавця-консультанта.   На   протязі   співпраці   позивачка  декілька   разів   за   власним   бажання переводилась на інші посади. Останньою посадою, з якої було її звільнено, була касир
підприємства. Відповідно з Позивачкою було підписано договір про повну індивідуальну
матеріальну відповідальність. 02.07.2008   року  Позивачка   здійснила  розкрадання   майна   Відповідача,   шляхом відчуження даного майна без проведення належної реєстрації через касове електронно-реєстраційне обладнання робочого місця касира №2. Даний факт було виявлено шляхом відео спостереження та зафіксовано на електроному носії. В той же час було проведено перевірку розрахункових квитанцій, які були видані попереднім клієнтам, клієнтам яким не було повністю проведено товар через касове електронно-реєстраційне обладнання, та клієнтам, які було обслужені після даної події. Таким чином було встановлено, що технічний стан касового електронно-реєстраційного обладнання є належним та працює без перебою, а товар, який було відпущено Позивачем своїм близьким родичам є предметом крадіжки. Надати письмові пояснення Позивачка відмовилась, що підтверджують пояснення та доповідні записки
співробітників. Враховуючи дані обставини генеральним директором Відповідача було проведено службову перевірку та встановлено факт розкрадання його майна та нанесення
матеріальних збитків. У зв'язку з цим, було прийнято рішення про звільнення Позивачки з
займаної посади, яка передбачає матеріальну відповідальність. Так як всі інші посади
пов'язані з роботою з матеріальними цінностями і передбачають матеріальну
відповідальність та відсутністю іншої посади на підприємстві, генеральним директором
прийнято рішення про звільнення Позивачки з займаної посади касира підприємства з 03.07.2009 р. відповідно до ч. 2 ст. 41 КЗпП України, якою передбачено саме таку
ситуацію, а саме: винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні
цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або
уповноваженого ним органу.

Так як Позивачка просто пішла з роботи та не повернулася за отриманням своїх
документів, то Відповідачем було відправлено поштою трудову книжку і копію наказу
про звільнення про що свідчить поштова квитанція та повідомлення про вручення на її адресу, а повний розрахунок з нею було проведено шляхом перерахування коштів її на зарплатну
картку.

Крім того, Позивачка не повідомляла про свою вагітність, що суперечить ст. 184
КЗпП України  так як Відповідач повинен знати стан свого працівника та у зв'язку з цим
керуватися чинним законодавством. Даний факт підтверджує відсутність лікарняних
пов'язаних з протіканням вагітності Позивачки, будь-які заяви та вимоги щодо даного
стану.

Таким чином, на думку відповідача у зв'язку з здійсненням розкрадання на
робочому місці матеріально відповідальної особи матеріальних цінностей та
приховування свого положення вагітної жінки, він здійснив звільнення відповідно до
діючого законодавства. Тому, вимоги Позивачки щодо поновлення на роботі та у зв'язку з
цим стягнення середнього заробітку є необґрунтованими. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

    Крім того в ході розгляду цивільної справи представник позивача заявив клопотання про доручення до матеріалів цивільної справи диска з фіксацією відео спостереження від02.07.2008 року та зазначив, що   02.07.2008 року о 19год.47хв. співробітником поста відео спостереження ОСОБА_2 було зафіксовано порушення виконання функціональних обов'язків з боку касира підприємства ОСОБА_1, не сканувала товар покупцям, фактично відпускаючи його безоплатно, про що він негайно доповів старшому зміни охорони підприємства ОСОБА_3  доповідна ОСОБА_2 від 02.07.08р.наявна в матеріалах справи;

02.07.2008 року старший зміни охорони підприємства ОСОБА_4 після
перегляду відео матеріалу, переконавшись в неправомірності дій касира ОСОБА_1
О.М., разом із співробітником охорони ОСОБА_5О вилучили з фіскального регістратора каси №2 копії чеків обслуговування клієнтів і звірився з матеріалами відео спостереження товару який зафіксований для оплати в чеці і який зафіксувала камера відео спостереження; при
цьому було виявлено що 13 позицій товару не було про скановано і відпущено,
касиром підприємства ОСОБА_1, безоплатно - копїї чеків обслуговування
вилучені з фіскального регістратора.

      Після підтвердження неправомірних дій касира, ОСОБА_1 запросили в кімнату
охорони для роз'яснення своїх дій де вона, в присутності двох свідків (ОСОБА_2
О.М. та ОСОБА_6Л відмовилася будь-що письмово пояснювати а тільки усно зазначила , що вийшла з ладу оргтехніка - доповідна старшого зміни співробітників охорони ОСОБА_4
І.М. від 02.07.08р. .

-     02.07.2008   року   при   подальшій   перевірці   факту   порушень   функціональних
обов'язків касиром ОСОБА_1 було встановлено особи яким вона безоплатно
відпускала товар - ними виявилися мати та чоловік ОСОБА_1 - доповідна
старшого зміни співробітників охорони ОСОБА_4 від 02.07.08р.

03.07.2008 року наказом по підприємству було створено робочу комісію по
перевірці встановленого факту порушення функціональних обов'язків касиром
підприємства   ОСОБА_1   До   складу   комісії   увійшли   старший   касир підприємства ОСОБА_7 старший зміни охорони ОСОБА_4 та начальник служби безпеки
підприємства ОСОБА_8Б.(копія наказу від 03.07.08р. наявна в матеріалах
справи). Також до службової перевірки було долучено співробітників ІТ відділу
ОСОБА_9 та ОСОБА_10В для обстеження роботи вказаних фіскального регістратора та сканера зчитування штрих-кодів товару робочого місця касира №2 де працювала 02.07.2008 року касир ОСОБА_1 - акт перевірки від 03.07.08р. фіскального регістратора
№ДО060099522 та сканера штрих-кодів №0614350300047 про їх цілковиту
справність і робото природність наявний в матеріалах справи;

03.07.2008 року в ході проведення службової перевірки було встановлено, що
ОСОБА_1 на другий день після скоєного проступку прийшла на роботу і
почала вимагати щоб їй видали ключі від каси і вона буде працювати та коли
співробітники охорони відмовили їй в допуску до роботи, і пояснили що її
відсторонено і проводиться перевірка по факту скоєного нею проступку, то
ОСОБА_1 в присутності свідків, заявила що нічого їй ніхто не докаже, що в
неї є висококласні юристи і без будь-яких пояснень пішла із магазину - доповідна
старшого охорони ОСОБА_4 від 03.07.08р.; 03.07.2008 року, після проведення службової перевірки скоєного проступку касиром ОСОБА_1, на підставі Акту перевірки де встановлено, що злочинними діями касиром ОСОБА_1 підприємству було скоєно збитків на суму 143грн.20коп., було прийнято клопотання перед керівництвом підприємства
про звільнення касира ОСОБА_1 згідно п.2ст.41КЗП України - за втрату
довіри. 03.07.2008 року наказом по підприємству №056/02зв. ОСОБА_1 було
звільнено з підприємства на підставі п.2 ст.41 КЗП України - за втрату довіри.

Крім того пояснив, що при виходу з ладу будь-якого касового обладнання або якщо виявлено товар, штрих-код якого не зчитується сканером, касир запрошує співробітника охорони, пояснює йому причину виклику і, в разі необхідності, робиться відповідний запис в
книзі обліку повернення товару в торгівельний зал - про що знала і касир
ОСОБА_1 але в зазначену дату 02.02.2008 року вона ці дії не зробила.

    Свідок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали пояснення суду, що 02.07.2008 року вини  знаходились в магазині «Копілка» в якому купували промислові та продуктові товари, на яку суму необхідно було зробити закупівлю товару пояснити не змогли, але розраховували на суму приблизно в 100 грн., у разі  якщо не вистачило б коштів то товар повернули б в магазин. Чому саме підійшли до каси своєї доньки – відсутність черги. Про те що ОСОБА_1 не проводить товар через касу їм нічого не відомо та вважають що її дії були правомірними та викрадення товару нею не здійснювалось.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося і сторонами по справі, що в червні 2007 року ОСОБА_1  влаштувалася на роботу в ТОВ "Копилка" за адресою м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, буд 1-а продавцем-консультантом,  наказ № 61 пр. від 03.06.2007 року про прийняття на посаду продавця консультанта, потім була переведена на посаду касира, та з цього часу  перебувала у трудових відносинах  з підприємстві відповідача.

Судом також встановлено, не заперечувалося і сторонами по справі, що відповідно до листів непрацездатності від 28.07.2008 року, 10.07.2008 року,29.07.2008 року ОСОБА_1 була непрацездатна в зв’язку з загальним захворюванням.

    Відповідно дот свідоцтва про народження ОСОБА_1 13.10.2008 року народила ОСОБА_13

    Згідно до наказу № 056\02 зв. ТОВ «Копілка» від 03.07.2008 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади касира підприємства з 03.07.08 року за п2  ст. 41 КЗпП України  - винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності,якщо ці дії дають підставу для втрати довір я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Підстава доповідна старшого зміни служби безпеки.

    Копією фіскального чеку (а.с. 90) № 0019071 0018324 від 02.07.2008 року 19 год.45 хв.54 сек. В якому відображено за який товар розрахувались ОСОБА_12 та ОСОБА_11 що  позивачем та свідками в судовому засіданні також не заперечувалось.

Актом перевірки працездатності касового електронного реєстраційного обладнання робочого місця касира № 2 в ході перевірки встановлено,  що обладнання, а саме фіскальний реєстратор заводський номер ДО 06009522, сканер читає штрих- код товару серійний номер 06143520300047, комп’ютерний монітор  № 528 – працює та знаходиться в справному стані.

Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 28.04.2008 року ОСОБА_1 є матеріально відповідальною особою.

Відеоматеріалом проведеного при фіксації роботи касирів ТОВ «Копілка» від 02.07.2008 року, в якому відображено роботу ОСОБА_1 при зчитуванні шртих-кодів реалізуючи товар ОСОБА_12 та ОСОБА_11

В роздруківці товару який не війшов в фіскальний чек для оплати товару відпущеного ОСОБА_1 02.07.2008 року по касі № 2 складає 150 грн.40 коп.

Стаття 41 КЗпП України передбачає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, крім підстав, передбачених статтею 40 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів зазначає, що звільнення з підстав втрати довір'я п. 2 ст. 41 КЗпП України  суд визнає обгрунтованим, що працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я, зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями.

Пункт  2 ст. 41 Кодексу законів про працю надає право власникові чи уповноваженому ним органу право розірвати трудовий договір у разі вчинення працівником винних дій, що дають підставу для втрати до нього довіри з боку власника або уповноваженого ним органу. На цій підставі можуть бути звільнені з роботи лише особи, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності. Товар у розумінні п. 2 ст. 41 КЗпП - це матеріальні цінності, що відпускаються, з торгового залу, іншого сховища. Для вирішення питання про можливість звільнення працівника з роботи у зв'язку з втратою довіри не має значення, чи був з таким працівником фактично укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Досить того, що він повинен укладатися та що працівник здійснив за наявності його вини дії, що дають підставу для втрати довіри. Підставою для розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.    

Крім того відповідно Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів"   звільнення у зв'язку з втратою довіри не є дисциплінарним стягненням, тому в разі звільнення на цій підставі не повинні додержуватися вимоги, встановлені ст. 147 - 149 КЗпП України  щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, для звільнення у зв'язку з втратою довіри не встановлений будь-який строк після вчинення працівником порушення, що є підставою для звільнення. Закон не вимагає також, щоб до звільнення у зв'язку з втратою довіри у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, витрат на правову допомогу, судових витрат та стягнення моральної шкоди.

При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 40,41,233,КзпП України та керуючись ст.ст. 11,  212-218 ЦПК України, суд , -

                                                                   ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Копілка» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, витрат на правову допомогу, судових витрат та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

    Судові витрати віднести на рахунок держави.

    На рішення суду протягом 10 днів можу бути подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

   

Суддя                                                                   підпис                                   ОСОБА_14

З оригіналом звірено:

Суддя Кіровського

районного суд м. Кіровограда                                                                         ОСОБА_14

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація