УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22 ц/260                                       Головуючий у суді 1-ої інстанції Миколайчук В.Л.

Категорія   39                                               Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА Іменем   України

14 лютого 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого Зарицької Г.В.

суддів: Балашкевича С.В. Олексієнка М.М. при секретарі   Войтюк В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до  Коростишівської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні   та   відшкодування   моральної   шкоди   за   апеляційною   скаргою відповідача  на  рішення  Коростишівського  районного  суду  Житомирської області від 20 листопада 2006 року

встановив:

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2006 року стягнуто з Коростишівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1092 грн. 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 300 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь держави судовий збір у розмірі 59 грн.50 коп. та на користь ТУ ДСА України в Житомирській області 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі Коростишівська РДА просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на те, що станом на 01.07.2006 року по відділу культури, який входить в структурний підрозділ Коростишівсько!' райдержадміністрації, були відсутні кошторисні призначення по виплаті розрахункових коштів ОСОБА_1. На рахунок райдержадміністрації з державного бюджету кошти надійшли лише 25.07.2006 року. Крім того, апелянт зазначає, що частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд допустив порушення норм чинного законодавства. Вважає, що позивачем не доведено суду факту моральних страждань.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Коростишівської РДА №51-к від 30.06.2006 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з 30.06.2006 року у зв'язку з ліквідацією відділу культури райдержадміністрації. У день звільнення позивач працював. Спору про розмір сум, належних ОСОБА_1 при звільненні, між сторонами немає. Проте, в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України розрахунок у день звільнення з позивачем не проведено. Належні йому при звільненні суми Коростишівською райдержадміністрацією виплачені 28.07.2006 року.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідача 1092 грн.60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд правильно виходив з того, що порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань. Розмір відшкодування моральної шкоди визначено судом з урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, їх тривалості.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Коростишівської районної державної адміністрації відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного

Суду України протягом двох місяців.