АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-1792/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Григорченка E.І., Кочкової Н.О.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Крим-99», ТОВ «Мрія» - про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду від 7 грудня 2009р., яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та залишені без задоволення вимоги ФГ «Крим-99» та ТОВ «Мрія», посилаючись на непове з*ясування судом обставин справи.
У позові ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачів суму боргу 900000грн., яка була отримана ними 3 грудня 2008р. за договором позики, оформленим нотаріально, та не повернута у встановлений строк до 6 вересня 2009р.
Відповідачі ОСОБА_4 та ТОВ у зустрічному позові стверджували про фіктивність Договору позики та просили визнати його недійсним.
Рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено. У зустрічному позові відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що рішення як законне повинне бути залишене без змін.
Судом 1-ї інстанції вірно встановлено укладення між сторонами: ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Крим-99» в особі голови господарства-Кривохата Ю.А.- нотаріально посвідченого Договору позики та отримання господарством від позивача 900000грн., а також двох Договорів поруки / усі Договори від 3.12.2008./, за якими поручителями по зобов*язанням за Договором позики є ОСОБА_3 /розмір його відповідальності=500грн./ та ТОВ «Мрія».
У пунктах 11, 12 Договору позики зазначено, що Позичальник своїм підписом на Договорі підтверджує, що гроші він отримав повністю готівкою від Позикодавця; воєвиявлення сторін є вільним; Договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину.
Є доведеним, що умова Договору позики щодо повернення грошей до 6 вересня 2009р. і до часу ухвалення рішення позичальником не була виконана.
Виходячи із встановленого та вимог закону: ст.203, 215, 526, 527,530, 554, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦКУ, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність тверджень щодо фіктивності правочину та про необхідність стягнення боргу солідарно з усих відповідачів в рамках умов Договорів.
Доводи скарги про неповне з*ясування судом обставин справи, зокрема, факту передачі грошової суми,- є необгрунтованими, протирічать доказам, що є в матеріалах справи, рішення та висновки суду мотивовані.
Твердження про нез*ясування питаня щодо наявності у позивача спірної грошової суми та його доходів, - не випливає із вимог закону, не відноситься до предмету спору, крім того, наявність у нього такої суми та надання її відповідачеві доведена самим Договором позики, підписаним Позичальником, а, значить, підтверджена останнім особисто.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х ВА Л И В:
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2009р. - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 2-місячний строк.
СУДДІ