АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа №  22ц-1947/10                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач  -  Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .      

Категорія  27                                                                                                  

У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

31 березня 2010 року        апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді                                Костюченко Н.Є.,

суддів                                                Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі                                              Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,-        

  В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2009 року про забезпечення позову, - з тих підстав, що судом допущено порушення норм процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.06.2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Жовтневого районного суду з позовною заявою, в якій просило передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль, а також в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави. Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на заставлене майно, що належить ОСОБА_2

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому наклав арешт на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог: на нерухоме та рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача, на грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача, а також на спірний автомобіль ВАЗ (модель: 21099, рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: ХТА210990Т1764884, реєстраційний номер:   АН 6476 ЕА.

Апеляційний суд вважає ухвалу судді 1-ї інстанції незаконною, такою, що підлягає скасуванню, виходячи із слідуючого.

Частиною 3 ст. 152 ЦПКУ передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з наявної заяви про забезпечення позову (а.с. 6,7), позивач просив накласти арешт лише на заставлене майно, що належить ОСОБА_2, а саме, на легковий автомобіль, який відповідачем був наданий у заставу позивачу, що сторони у справі не заперечують.

Виходячи з цього, накладаючи арешт на все майно, грошові кошти та інше рухоме майно, а не тільки на предмет застави, суд першої інстанції вийшов за межі клопотання позивача.

З матеріалів справи вбачається, що між ПриватБанком та ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна, предметом якого є спірний автомобіль ВАЗ (модель: 21099, рік випуску: 1995, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: ХТА210990Т1764884, реєстраційний номер: АН 6476 ЕА, а у цьому випадку судді необхідно було обсудити питання про необхідність та можливість накладення арешту на автомобіль з врахуванням, що він вже знаходиться у заставі.

Таким чином, ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Матеріали позовної заяви необхідно повернути до того ж суду для повторного вирішення питання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 312 п. 3 ЦПК України, - апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу - задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2009 року про забезпечення позову - скасувати.

Матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення повторно питання про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: