№ 2-а-2557/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого – судді Федько Г.М., при секретарі Мотрич В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про поновлення строку позовної давності та визнання неправомірно бездіяльність управління пенсійного фонду України в Микитівському районі ,-
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 1 січня 2006 року до теперішнього часу. Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2006 року. Зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити щомісячну доплату до пенсії за віком як дитині війни в сумі 5566, 80 грн. за період з 01 січня 2006 по 13 листопада 2009 року. Зазначивши, що вона народилась 11 січня 1935 року, має статус дитини війни та право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем у 2006-2007 роках така доплата взагалі не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась у неналежному розмірі, лише 10%, що не відповідає вимогам зазначеного Закону. Внаслідок цього утворилась недоплата за 2006 -2009 роки в розмірі 5566 грн. 80 коп., яку відповідач нарахувати та сплатити в добровільному порядку відмовляється. Про порушення її прав їй стало відомо лише після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року та висвітлення зазначених подій у пресі.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась , надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік, неконституційними зазначені положення у встановленому законом порядку визнані не були. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Позивачка інвалідом не визнана, тому їй така надбавка у 2007 році не нараховувалась і не виплачувалась. У 2008 році щомісячна надбавка позивачу, як дитині війни, нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якому розмір надбавки дітям війни складав: з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. – 49,80 грн. Вважав свої дії протягом спірного періоду часу цілком правомірними, а також, посилаючись на положення ч.2 ст. 99 КАС України, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної категорії «Діти війни»
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні встановлено, що Управлінням ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки протягом 2006-2007 років щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачці не нараховувалась і не виплачувалась, а протягом 2008 року згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» була нарахована та виплачена у наступних розмірах:
- з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. – по 47,00 грн. щомісячно,
- з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – по 48,10 грн. щомісячно,
- з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – по 48,20 грн. щомісячно,
- з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. – по 49,80 грн. щомісячно і по теперішній час в розмірі 49,80 грн.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, перебіг якого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав на час невиплати їй зазначеної щомісячної доплати до пенсії протягом 2006-2007 років, але до суду звернулась з позовом лише 13. 11. 2009 року.
При цьому наведені позивачем причини пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, суд вважає неповажними, а її клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та передбачено, що «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ст.152 Конституції України та ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.
Таким чином , вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії як “дитині війни” у 2008 році підлягають задоволенню лише з 13 листопада 2008 року.
Тому, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 13 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 13. 11. .2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати та виплатити позивачу 159, 36 грн.
- за листопад 2008 р. (498 грн. х 30 % \30 х 18 дн.) – ( 498 грн. х 10 % \30 х 18 дн.) = 59,76 грн.
- грудень 2008 р. – (498 грн. х 30%) – ( 498 грн. х 10%) = 99,60 грн.
Таким чином, за вказаний період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії , як дитині війни в сумі 159, 36 грн.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Отже за період з 1 січня 2009 року по 13 листопада 2009 року відповідач повинен до нарахувати та виплати позивачу 1039,16 грн. з наступного розрахунку :
за січень – листопад 2009 року –(498 грн. х 10 міс. х 30% . ) – ( 498 грн. х 10 міс. х 10% ) = 996 грн.
з 1 по 13 листопада 2009 року – (498 грн. х 30% \30 х 13 дн.) – (498 грн. х 10 % \30 х 13 дн.) = 43,16 грн.
Таким чином, за період з 13 листопада 2008 року по 13 листопада 2009 року суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії , як дитині війни в сумі 1198,52 грн.
Разом з тим, суд вважає , що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати 30% від мінімальної пенсії за віком необхідно відмовити , оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правого регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Крім того, відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які виникнуть у сторін в майбутньому.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 13. 11..2008 року по 13.11.2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 13.11..2008 року по 13.11. 2009 року в сумі 1198 (одна тисяча сто дев’яносто вісім ) грн. 52 копійок .
У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя: Г.М. Федько