АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-3207/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .
Категорія 20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів – Григорченка Е.І., Баранніка О.П.
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Томаківського райсуду Дніпропетровської області від 2 березня 2010р.,яким їй відмовлено у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Під час вирішення спору судом 1-ї інстанції встановлено, що у 2001р. сторони шляхом розписки уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, належної на праві власності відповідачці. Відмовляючи у визнанні такого договору дійсним, суд виходив з того, що позивачкою не доведений факт уникнення відповідачки від нотаріального посвідчення цього договору, та врахував вимоги ст.657 ЦКУ щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та його державної реєстрації.
Апеляційний суд вважає рішення суду законним, таким, що повинне бути залишеним без змін на підставі слідуючого.
Згідно вимог ст.18 ЗКУ -придбання земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку. Договір купівлі-продажу земельної ділянки і документ про оплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянки в натурі / на місцевості/ і видачі державного акта на право власності.
Нотаріальне посвідчення такого договору та його державна реєстрація передбачена і ст.657 нового ЦК, якою керувався суд.
Всупереч зазначеної норми матеріального закону сторони не уклали договір і не посвідчили його в нотаріальному порядку, а оформили договір розпискою від 12 квітня 2001р., оцінивши вартість землі у 100грн.
У відповідності із ч. 1ст.47 ЦК-1963р.- недодержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди. Частина друга цієї норми передбачала можливість визнання угоди дійсною в разі якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, а друга ухиляється від нотаріального оформлення угоди.
Враховуючи зазначені вимоги закону щодо обов*язку сторін посвідчувати нотаріально угоди купівлі-продажу нерухомого майна, та виходячи з того, що матеріали справи не містять доказів про ухилення відповідачки від належного оформлення угоди, а, навпаки, із її письмових заяв вбачається, що з її сторони немає спору, вона згодна з вимогами позивачки, а тому у сторін не втрачена можливість нотаріального оформлення договору, - суд 1-ї інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального законів.
Із зазначених підстав не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги, тим більше, що у засіданні апеляційної інстанції сама позивачка пояснювала, що саме вона не може оформити спірну угоду в нотаріальній конторі, оскільки це дорого коштує.
Крім того, враховуючи, що вона прийнята в члени садового товариства, в якому розташована спірна земельна ділянка, у неї є можливість у встановленому законом порядку вирішувати питання щодо приватизації цієї ділянки.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, апеляційний суд -
У X В АЛ И В:
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 2 березня 2010р. - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 2-місячний строк.
С У Д Д І: