Справа №2-878/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2008 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого - судді Болибок Є.А.
при секретарі Бондаренко А.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до готельного комплексу «Турист» Дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Харківтурист", третя особа директор ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до готельного комплексу «Турист» дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям «Харківтурист», третя особа директор ОСОБА_4, про поновлення на роботі в якості повара та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1071 грн., мотивуючи позов тим, що 21 листопада 2006 року вона була прийнята на роботу до відповідача в якості повара. Наказом від 17.01.2008 року №7-К її було звільнено з роботи з 2-го січня 2008 року по ст. 40 п.4 КЗпП України, тобто за прогул без поважних причин. Дане звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки порушень трудової дисципліни з її боку не було, так як завідуючим виробництвом їй була надана відпустка строком на 3 дні за сімейними обставинами. По даному факту адміністрація ніяких пояснень не вимагала, тобто було порушені вимоги ст. 149 КЗпП України. Крім того, ОСОБА_1 є членом профспілки на підприємстві відповідача, в зв'язку з чим до звільнення в профком повинно було направлено відповідне подання адміністрації і тільки після згоди профкому на звільнення адміністрація могла її звільнити. ОСОБА_1 вважає, що при звільненні були порушені вимоги ст. 43 КЗпП України. Крім того, адміністрація відповідача зобов'язана була видати копію наказу про звільнення і по її вимозі довідку про заробітну плату, чого зроблено не було, навіть на запит юридичної консультації. Трудову книжку ОСОБА_1 було видано тільки 24 січня 2008 року. Середній заробіток позивачки перед звільненням складав приблизно 620 грн. на місяць, виходячи з цієї суми ОСОБА_1 і зробила розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1071 грн.
Під час розгляду справи у суді ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки відповідачем була надана довідка про доходи, та просила стягнути з відповідача на її користь 3502, 86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні представник відповідача і третьої особи ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнав, вважає позов безпідставним та поданим з порушенням процесуальних строків. ОСОБА_1 без поважних причин була відсутня на роботі 3 та 4 січня 2008 року, на прохання подати письмові пояснення не реагувала, крім того позивачка не з'явилася на роботі 16 та 17 січня 2008 року, за що була звільнена. Про необхідність забрати трудову книжку з вкладенням копії наказу про звільнення була проінформована листом №11 від 18.01.2008 року. 21 січня 2008 року ОСОБА_1 зявилася на роботі, получила кошти, але трудову книжку отримувати відмовилась, про що було складено відповідний акт. ОСОБА_1 за адресою, яка вказана в позовній заяві не проживає, про що свідчить кореспонденція, яка була повернута. Таким чином, відповідач вважає, що ОСОБА_1 звернулася до суду з порушенням ст. 233 КЗпП України та без врахування підсудності. Також представник відповідача та третьої особи подав до суду виписку з протоколу об'єднаного профкому ЗАТ «Харківтурист» від 05.08.2008 року, згідно якого профком дав згоду на звільнення ОСОБА_1 по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, та характеристику ОСОБА_1
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила позов задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав у повному обсязі, пояснив, що ОСОБА_1 була звільнена незаконно, в зв'язку з чим її треба поновити на роботі та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. Також просив поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2008 року ОСОБА_1 було поновлено строк звернення до суду про поновлення на роботі.
Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно трудової книжки БТ-І №1075884, ОСОБА_1 21.11.2006 року була принята на роботу поваром готельного комплексу «Турист» дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям «Харківтурист».
Згідно наказу №7-К від 17.01.2008 року повар ресторана «Турист» ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю на робочому місці з 03 по 04 січня 2008 року та з 14 по 17 січня 2008 року звільнена з роботи у зв'язку з прогулом без поважних причин по п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Згідно паспорту ММ068639 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно акту від 21.01.2008 року, ОСОБА_1 21 січня 2008 року з'явилася на роботі для отримання коштів, відмовилась ознайомитися з наказом про звільнення та отримати трудову книжку.
Згідно довідки про доходи №24 від 16.04.2008 року, нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2007 року склала 647, 90 грн., листопад 2007 року - 864, 00 грн., грудень 2007 року - 505, 87 грн.
Згідно виписки з протоколу об'єднаного профкому ЗАТ «Харківтурист» від 05.08.2008 року, профком 05.08.2008 року дав згоду на звільнення ОСОБА_1 по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.
Згідно характеристики, виданої виконавчим директором ресторану, ОСОБА_1 зарекомендувала себе недостатньо виконавчим, відповідальним та дисциплінованим працівником.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що у позов є обґрунтованим й таким, що підлягає задоволенню, з наступних мотивів.
Судом достовірно встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 згоди профспілкового комітету на її звільнення за прогул без поважних причин не було, що є порушенням ч.1 ст. 43 КЗпП України. Зазначений факт підтверджується поданою представником відповідача випискою з протоколу об'єднаного профкому ЗАТ «Харківтурист» від 05.08.2008 року, хоча саме звільнення ОСОБА_1 було проведено 17 січня 2008 року.
Таким чином, ОСОБА_1 була звільнена з роботи без законних підстав і тому вона підлягає поновленню на роботі в якості повара.
Суд стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки звільнення ОСОБА_1 було проведено без законних підстав і суд поновлює її на роботі.
Суд відхиляє докази відповідача, що позов поданий з порушенням підсудності, оскільки судом встановлено, що позивачка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а відповідно до ч.1 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.
Суд стягує з відповідача на користь позивача 500 грн. витрат на правову допомогу, оскільки вони підтверджуються квитанцією №18 від 22 лютого 2008 року.
Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.
Згідно п.4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ч.1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Згідно ч.1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ч.4 ст. 149 КЗпП України, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно п.2 ч.1 ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами : працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу.
Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно ч.5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п.1, 2 ч.1 ст. 81 ЦПК України, не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про: 1) поновлення на роботі; 2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати.
Згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі ст. ст. 43 ч.1, 232, 235 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в якості повара готельного комплексу «Турист» Дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Харківтурист".
Стягнути з готельного комплексу «Турист» Дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Харківтурист" на користь ОСОБА_1 3502, 86 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з готельного комплексу «Турист» Дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Харківтурист" на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з готельного комплексу «Турист» Дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Харківтурист" на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.
Стягнути з готельного комплексу «Турист» Дочірнього підприємства Харківського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Харківтурист" на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.