копія   Справа  №2-2485/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12  жовтня 2009 року                                                                                   м.Кіровоград

  Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

                                          головуючої судді – Бурко Р.В.

                                          при секретарі      -  Рудніковій О.О.

      розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до ВАТ « Кіровоградський завод дозуючих автоматів» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку»,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ ''Кіровоградський завод дозуючих автоматів" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обгрунтування позових вимог зазначив, що з 1 червня 2003 року  прийнятий на роботу слюсарем механіко-збиральних робіт у Відкрите акціонерне товариство ?іровоградський завод дозуючих автоматів». 6 жовтня 2008 року  звільнений з роботи за скороченням чисельності працівників, ст. 40 ч. 1 КЗпП України. При звільненні з роботи відповідач не зробив розрахунку відповідно до ст. 116 КЗпП України, на даний час заборгованість становить 2 429,63 грн. згідно довідки підприємства. У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З огляду на викладенне просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену мені заробітну плату   в сумі 2429 грн.63 коп. і середній заробіток за час затримки розрахунку, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, просив їх задовольнити.

    Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що дійсно  ОСОБА_1 працював в ВАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» з 1 червня 2003 року  прийнятий на роботу слюсарем механіко-збиральних робіт у Відкрите акціонерне товариство ?іровоградський завод дозуючих автоматів». 6 жовтня 2008 року  звільнений з роботи за скороченням чисельності працівників, ст. 40 ч. 1 КЗпП України. Однак розрахунок по заробітній платі проведений не був у зв'язку з відсутністю коштів. В частині виплати середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, позовні вимоги не визнав, та пояснив, що відповідно до ст. 117 КЗпП України та згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» відповідальність за затримку розрахунку при звільненні наступає за наявності вини власника. Зазначив, що в даному випадку вини відповідача щодо виплати заробітної плати не має, оскільки підприємство на протязі листопада-грудня 2008 року працює збитково, існують борги не тільки по виплаті заробітної плати, а й по іншим зобов'язанням зокрема перед бюджетними установами, що підтверджується балансовим звітами підприємства за 2008-2009 роки. На даний час у підприємства відсутні кошти.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, проаналізувавши правовідносини між сторонами та надавши їм відповідну правову оцінку, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося і сторонами по справі, що ОСОБА_1 з 01 червня 2003 року по 06 жовтня 2008 року перебував у трудових відносинах та працював на підприємстві відповідача, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.3).

Судом також встановлено, не заперечувалося і сторонами по справі, що позивача було звільнено з роботи 05 жовтня 2008 року відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України,

При звільненні відповідач ВАТ ?іровоградський завод дозуючих автоматів" не провів в повному обсязі розрахунку по заробітній платі з позивачем, як вбачається з довідки, борг підприємства перед працівником  ОСОБА_1 складає 2 429 грн. 63 коп.(а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільненим. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи, що відповідачем при звільненні позивача по  справі ОСОБА_1 не були виплачені всі суми, що належали позивачу від ВАТ ?іровоградській завод дозуючих автоматів", зазначена позивачем сума не виплаченої при звільненні заробітної плати в розмірі 2 429 грн. 63 коп., розмір якої не заперечувався і представником відповідача, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні, а саме: власника або уповноваженого ним органу, з 06 жовтня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у   строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто відповідальність за затримку розрахунку при звільненні наступає за наявності вини власника або уповноваженого ним органу.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні позивач, та представник позивача неодноразово звертались, до керівництва відповідача, з вимогою про проведення розрахунку, однак в порушення ч.4 ст.60 ЦПК України, яка визначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, позивач в обґрунтування своїх пояснень, не падала суду будь-яких достовірних доказів, коли саме нею була пред'явлена вимога про проведення розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ ?іровоградський завод дозуючих автоматів" на протязі 2008-2009 року працює збитково, у підприємства існують борги не тільки по виплаті заробітної плати, а й по іншим зобов'язанням та до бюджетних установ, що підтверджується балансовими звітами підприємства на 2008-2009 роки, на рахунках ВАТ ?іровоградський завод дозуючих автоматів" відкритих в «Надра банку» станом на 01.07.2009 року відсутні, факт скрутного фінансового становища підприємства підтвердила сама позивач, у зв'язку з чим в частині повних вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні слід відмовити.

Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору, а також від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову до суду, з відповідача в порядку ч.3 ст.81 та ч.3 ст.88 ЦПК України необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір на користь держави, який складає 1% від задоволеної частини позовних вимог, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На  підставі  вищевикладеного,  керуючись ст. 116,   117   КЗпП України,  Постановою

Пленуму   Верховного   Суду   України   №13   від   24   грудня    1999   року   «Про   практику

застосування судами законодавства про оплату праці»,    ст.ст.  З, 4, 10, 60, 81, 88, 209, 213-215, 218, 367 1ДПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :            

Позов ОСОБА_1 до ВАТ « Кіровоградський завод дозуючих автоматів» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ « Кіровоградський завод дозуючих автоматів» на користь ОСОБА_1 2 429 грн. 63 коп. нарахованої, невиплаченої заробітної плати.

Допустити негайне виконання рішення суду  в частині стягнення заробітку в межах місячного платежу.

Стягнути з ВАТ « Кіровоградський завод дозуючих автоматів» на користь держави судові витрати в розмірі 51 грн. державного мита та 30 грн. на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.    

Суддя                 /підпис/                 ОСОБА_2

З оригіналом вірно:

Суддя

Кіровський районний суд

м. Кіровограда                                     ОСОБА_2