АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № Справа № 22ц-1814/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Григорченка Е.І., Кочкової Н.О. при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету ОСОБА_3 у м.Дніпропетровську ради, третя особа- Вартанян ОСОБА_4, - про визнання незаконним рішення виконкому, скасування реєстрації правовстановлюючого документу -
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення ОСОБА_3 райсуду м.Дніпропетровська від 28.12.2009р., яким їй відмовлено у позові,- посилаючись на його невідповідність вимогам закону, на помилковість висновків суду, неврахування висновку експертизи та встановлених обставин справи.
Відмовляючи ОСОБА_2 у позові про визнання незаконним рішення виконкому райради та скасування реєстрації документів на домоволодіння, -районний суд виходив із законності дій виконкому щодо прийняття рішень стосовно самочинних будівель.
Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що підлягає залишенню без змін на підставі слідуючого.
Матеріалами справи, зокрема, поясненнями сторін, 3-ї особи, встановлено, що у 2001р. ОСОБА_5 вирішував питання щодо узаконення самовільно збудованих іще до придбання ним будинку господарських будівель. Позивачка проти такого узаконення не заперечувала, про що зазначила у письмовій розписці 12.03 2001. На підставі заяви ОСОБА_5 та згоди позивачки райвиконком ОСОБА_3 м.Дніпропетровська 16.03.2001. у встановленому на той час Законом України «Про місцеве самоврядування» та рішенням Дніпропетровської міської ОСОБА_3 № 2 від 23.12.1998. «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів» порядку дав згоду на узаконення і визнав право за ОСОБА_5 на спірні споруди. За таких обставин, коли позивачка давала зазначену розписку для виконавчого органу, суд обгрунтовано не взяв до уваги її доводи, що їй про рішення виконкому стало відомо тільки під час розгляду іншої цивільної справи у 2008році.
Крім того, саме по собі прохання позивачки про скасування зазначеного рішення виконавчого органу не вирішує її претензій до ОСОБА_5 щодо усунення перешкод у користування її земельною ділянкою, які вона фактично викладає у своїх доводах. Між тим, такого позову не заявляє.
Твердження ОСОБА_2 про невідповідність зведених будівель санітарно- технічним нормам і правилам - у відповідності із ч.7 ст.376 ЦКУ є компетенцією та підставою для пред*явлення відповідного позову органом державної влади, а не фізичною особою, а тому ці твердження обгрунтовано не були прийняті до уваги судом 1-ї інстанції разом з висновком будівельно- технічної експертизи.
В той же час, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що висновок суду в рішенні про здійснення будівництва сараїв «В» і «Г» в межах ділянки ОСОБА_5 -є таким, що не відноситься до предмету позову, а тому не повинен прийматись до уваги сторонами та 3-ми особами.
Доводи апеляційної скарги не є такими, що дають підстави для скасування рішення.
З врахуванням викладеного, рішення районного суду повинне залишатись без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009р. - залишити без змін..
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 2-місячний строк.
СУДДІ: