Справа № 11-165 2007 р.                                                         Головуючий у 1-й інстанції

                                                                                                   Якименко Т.О.

Доповідач Захожай О.І.

УХВАЛА                Іменем України

2007 року лютого місяця 7 дня. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Куліш В.М.

суддів: Кожевнікова О.В., Захожай О.І.

зучастю

прокурора: Подворчан Ю.М.

потерпілої ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Полтаві   кримінальну

справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2

на вирок   Котелевського райсуду Полтавської області від 7 грудня 2006

року.

Цим вироком:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., ур. смт.

Чаплинка     Чаплинського району Херсонської  області,  гр..

України,  освіта професійно-технична,     одружений,  має  на

утриманні    неповнолітню    дитину,       ІНФОРМАЦІЯ_2 СВК

«Батьківщина»,   раніше   не   судимий  житель   АДРЕСА_1,-

засуджений за.ст.ст.185 ч.3, 69 КК України до 2 років позбавлення волі;за

ст.ст. 15 ч.3, ст. 185 ч.. 3 , 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення

волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно визначено покарання 2

роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2

звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, забов»язано

ОСОБА_2  періодично з»являтися на реєстрацію в органи КВС та

повідомляти їх про зміну проживання і роботи.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 1395 грн. 55 коп. матеріальної шкоди.

Вирішено питання стосовно речових доказів.

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку суду в ніч на 21 вересня 2006 року. ОСОБА_2 таємно проник в приміщення сараю гр. ОСОБА_1 розташованого в АДРЕСА_2 та скоїв крадіжку 600 кг. картоплі вартістю 2,20

грн. за 1 кг., 50 кг. цибулі вартістю 1,20 грн. за 1 кг., 2 лопат вартістю 40 грн. кожної, коси вартістю 50 грн., 7 полімерних мішків вартістю 1,50 грн. кожного, 7 матерчатих мішків вартістю 2 грн. за штуку, а всього на суму 1534,50 грн..

22 вересня 2006 року близько 1 години ночі ОСОБА_2 повторно, таємно проник в приміщення сараю ОСОБА_1 та скоїв незакінчений замах на крадіжку 645 кг. картоплі вартістю 2,20 грн. за 1 кг, 4 полімерних мішків, вартістю 1,50 грн. за 1 мішок, 4 матерчатих мішків , вартістю 2 грн. за 1 мішок, на загальну суму 1420 грн., але злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий потерпілою ОСОБА_1 і з місця злочину втік.

В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку суду та закриття провадження у справі, оскільки не доведена його вина у скоєнні інкримінованих злочинів , порушувались його процесуальні права під час розгляді даної справи у судовому засіданні, під час досудового слідства по даній справі працівниками міліції відносно нього застосовувався психологічний тиск, що залишилося поза увагою суду.

Апеляція прокурора по даній справі була відкликана до початку судового розгляду.

Колегія апеляційного суду заслухавши доповідача, думку прокурора , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала доводи прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції в її межах, приходить до висновку, що надана апеляція задоволенню не підлягає.

Суд вірно встановив фактичні обставини скоєного злочину та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у скоєнні злочинів за який він засуджений.

Винуватість ОСОБА_2 доведена сукупністю доказів, зібраних та перевірених у відповідності до чинного законодавства, достовірність яких не викликає сумніву.

Судова колегія вважає, що суд дав належну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку дій і відповідно їх кваліфікував за ст.ст. 185 ч.3; 15 ч.3, 185 ч.3 КК України.

Потерпіла ОСОБА_1 після першого епізоду викрадення її майна , влаштувала засаду і під час скоєння вказаного злочину впізнала свого сусіда ОСОБА_2 та ідентифікувала по характерній індивідуальній ознаці. Згідно фототаблиці до проколу огляду місця події, відстань від будинку до сараю, звідки здійснювались крадіжки є незначною і відкритою для спостереження. У колегії суддів не викликає сумнівів факт того , що потерпіла впізнала свого сусіда під час скоєння крадіжки її майна , оскільки раніше вона неодноразово з ним спілкувалась і відповідно мала досить достовірні данні про його вигляд, зовнішні дані та ознаки фігури його тіла.

Також не викликає сумнівів і факт знаходження потерпілою та її родичами в домогосподарств засудженого    належним їй інвентарю та

мішків, згідно заплат на останніх та наявності у потерпілої матеріалу з яких були зроблені заплати. На користь вказаного свідчить і факт вилучення мішків потерпілої за вказаними індивідуальними ознаками в автомобілі належному засудженому, що виключає факт інсценування з боку потерпілої. Крім того вилучені картоплини в автомобілі засудженого також є ідентичними картоплі, яка залишилася в сараї потерпілої після викрадення, згідно специфічному сортовому забарвленню . (а.с.35, 28 )

Таким чином твердження ОСОБА_2 про те, що його вина в скоєнні інкримінованих злочинів не доведена , не заслуговують на увагу і колегія суддів визнає їх методом захисту з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин та моральних наслідків скоєного з боку інших сусідів, по відношенню до вказаних злочинів.

Відповідає дійсності і показання потерпілої та її родичів про , те що ОСОБА_2 мав попередній намір розрахуватися за спричинену ним крадіжкою шкоду - викрадену картоплю, яку ним було реалізовано перекупщикам в м. Охтирка., про достовірність чого свідчать вилучені в автомобілі засудженого речові докази.

Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни вироку, колегією суддів не встановлено. У вироку суд не посилався на докази в яких є процесуальні порушення.

Не заслуговують на увагу і твердження засудженого, що під час досудового слідства до нього застосовувався психологічний тиск , оскільки це було предметом перевірки під час досудового слідства згідно постанови залученої до справи про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, (а.с.151)

При обранні покарання ОСОБА_2 суд вірно та відповідно до вимог закону врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних ним злочинів та їх тяжкість, конкретні обставини справи, особу винного, обставини , що пом«якшують та обтяжують покарання.

Обране засудженому покарання, відповідає вчиненому та даним про особу ОСОБА_2 і є необхідним та достатнім для попередження нових злочинів.

Таким чином колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку і задоволення апеляцій засудженого згідно її меж, оскільки вирок суду відповідно до вказаного, є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2   залишити без задоволення, а вирок Котелевського райсуду Полтавської області від 7 грудня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін