АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № Справа №  22ц-1420/10                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1Ф,        Доповідач  -   Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .

Категорія  37                                                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ          

24 березня 2010 року        апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді                                Костюченко Н.Є.,

суддів                                                Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі                                              Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповідального розпорядження, визнання спадкоємицею, зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину,-        

  В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 6.11.2009 р. про визнання недійсним заповідального розпорядження померлого ОСОБА_4 на банківський вклад, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

У позовній заяві ОСОБА_2, посилаючись на незаконність заповідального розпорядження батька ОСОБА_4 відносно банківського внеску на користь ОСОБА_3, просила визнати його недійсним, визнати її спадкоємицею вказаного внеску та зобов'язати нотаріальну контору видати їй відповідне свідоцтво про право йа його спадкування.

Ухвалюючи рішення про визнання недійсним заповідального розпорядження, суд першої інстанції посилався на те, що таке розпорядження не передбачено законом у якості виду спадкування.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, а тому його рішення підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору банківського внеску, Укладеного 9.07.2007р. між комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_4, останній зробив заповідальне розпорядження, за яким у випадку його смерті вказаним внеском та процентами розпоряджається ОСОБА_3 (а.с.13,14). 04.01.2008р. ОСОБА_4 помер (а.с.52). Спадщину після його смерті прийняли дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернувшись з відповідними заявами до нотаріальної контори (а.с. 46, 54 ). 19.05.2009 р. ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 26 по вул. Ювілейна у с. Старі Кодаки, земельну ділянку за тією ж адресою та грошові внески на пенсійних та зарплатних рахунках (а.с.7-9).

Відповідно до вимог ст. 1228 ЦК України вкладник має право розпорядитись правом на вклад банку на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку Таким чином, зроблене ОСОБА_4 банківське розпорядження на користь          ОСОБА_3 відповідає вимогам закону і підстав для визнання його недійсним за позовом ОСОБА_2 немає. У зв'язку з цим немає також підстав і для задоволення вимог про визнання її спадкоємицею даного вкладу та про зобов'язання нотаріальної контори видати їй свідоцтво про право на його спадщину.

Оскільки суд першої інстанції не застосував правову норму, яка передбачає право вкладника на розпорядження своїм вкладом на випадок смерті шляхом здійснення відповідного розпорядження банку, його рішення на підставі п.4 ст.309 ЦПК України та додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_3 судового збору підлягають скасуванню з відмовою ОСОБА_2 у задоволенні заявлених нею позовних вимог.

На підставі вимог ст.ст.79, 81, 88 ЦПК України з ОСОБА_2 у дохід держави підлягають стягненню додатково, з врахуванням фактично нею сплачених (а.с. 2), суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно у розмірах  406 грн. 24 коп. та 83 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309 п. 4, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 6 листопада 2010 року та додаткове рішення того ж суду від 13 січня 2010 року.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповідального розпорядження, про визнання спадкоємицею, про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 406 грн. 24 коп. судового збору та 83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку.

Судді: