АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-152-Ф / 07                Головуючий суду першої інстанції  Кіт М.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції  Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді            Ломанової Л.О.,

суддів                                     Притуленко О.В.,

Соболика М.М.

при секретарі                        Цендрі О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання за відповідачкою права власності на 1/2 частину квартири, а також про стягнення з неї грошової компенсації за зазначену частку квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 30 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

12 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину - частку, що належить відповідачці на праві приватної власності у будинку за адресою: АДРЕСА_2.

16 жовтня 2006 року ухвалою судді Керченського міського суду АР Крим було задоволене клопотання позивача, і на майно відповідачки - 1/2 частину зазначеного вище будинку, був накладений арешт.

ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням, в якому просила захід забезпечення позову - арешт 1/2 частини будинку - скасувати, у зв'язку з тим, що фактично зазначений будинок продано, покупцю видана довіреність на нотаріальне посвідчення відповідного договору, відтак при продовженні арешту майна відповідачки буде судом її буде безпідставно позбавлено права на відчуження власності.

Ухвалою суду від 30 листопада 2006 року клопотання відповідачки про скасування арешту 1/2 частини будинку було відхилене.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали суду від 30 листопада 2006 року, через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування арешту 1/2 частини будинку, а також про залучення до участі у справі в якості третіх осіб співвласника будинку, 1/2 якого є об'єктом забезпечення позову, та особи, якій на думку відповідачки належить спірний будинок, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для скасування арешту немає, оскільки обраний судом вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а також відповідає іншим вимогам, встановленим Цивільним процесуальним кодексом України.

З такими висновками не може погодитись колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, позов був заявлений щодо стягнення з відповідачки грошової компенсації за частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі статті 364 Цивільного кодексу України (а.с. 3). В якості виду забезпечення позову на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачці на праві приватної власності ухвалою суду був накладений арешт (а.с. 11, 15).

Частиною 3 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів бере до уваги доводи апеляційної скарги, відповідно до яких відповідачка вчинила певні дії з продажу об'єкта забезпечення позову і видала покупцю довіреність на нотаріальне посвідчення відповідного договору, тобто заслуговують уваги доводи про порушення права власності позивачки, зокрема її правоможності з відчуження майна, і таке порушення підлягає припиненню шляхом скасування заходу забезпечення позову.

При цьому колегія суддів бере до уваги факт обрання судом першої інстанції в якості об'єкта арешту 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2, маючи при цьому відомості про право власності відповідачки 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, - майно, рівнозначне об'єкту позову.

Наведене свідчить про те, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою і незаконною, а відтак підлягає скасуванню з постановлениям нової - про задоволення клопотання про скасування заходу забезпечення позову.

На підставі вказаного, керуючись частиною 3 статті 154, статтею 303, пунктом 2 частини 2 статті 307, пунктом 2 частини 1 статті 312, пунктом 6 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 30 листопада 2006 року - скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходу забезпечення позову.

Постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Захід забезпечення позову - арешт 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2, - скасувати.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді