Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-11381/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Категорія                                        Доповідач - Костюченко Н.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6   квітня    2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого – Костюченко Н.Є.

суддів – Осіяна О.М., Максюта Ж.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  адміністративну справу за позовом Прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації - про виплату допомоги по догляду за дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

       В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.08.2010., якою частково задоволені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом матеріального закону.

       У позові Прокурор в інтересах ОСОБА_2 просить зобов*язати відповідача виплатити позивачці недовиплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 19.08. 2007р. по 31.12. 2007р. розмірі 1698,16грн.

       Постановою суду відповідача зобов*язано нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею 3-х років згідно ст..15 ЗУ “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на час її виплати у період з 19 серпня по 31 грудня 2007р. з врахуванням раніше виплачених сум. В решті вимог –відмовлено.

       Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, а постанова залишена без змін в зв*язку із слідуючим.

       Матеріалами справи встановлено, що за стст.1,13 Закону України “Про державну допомогу сім*ям з дітьми”- позивачка як така, що утримує неповнолітню дитину до 3-х років, має право на державну допомогу по догляду за дитиною до 3-х років .

       Статею 15 Закону така допомога передбачена у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

       Всупереч вимог цієї норми зазначеного Закону, а також ст.ст.22, 46 Конституції України, згідно яких при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини; соціальні виплати та допомога, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, - відповідачем належні позивачці виплати в повній мірі не нараховувались та не проводились.

       Встановивши невиконання відповідачем вимог ст.15 Закону про виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х років у період з 19.08.2007. по 31.12.2007., суд 1-ї інстанції обгрунтовано зобов*язав його здійснити нарахування такої виплати за цей період у відповідності із данною нормою Закону.

       Доводи відповідача у скарзі про необгрунтованість постанови в частині задоволення вимог та невідповідність висновків суду в цій частині нормам матеріального закону -не можуть заслуговувати на увагу, оскільки протирічать Основному Закону –Конституції України та спеціальному, про що зазначено вище.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200,205 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

       Апеляційну скаргу – відхилити.

Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2010р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

С У Д Д І