Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-4757/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Категорія 22                                        Доповідач - Костюченко Н.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6   квітня  2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого –судді- Костюченко Н.Є.

суддів – Осіяна О.М., Максюта Ж.І.

при секретарі - Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ СП “Фермер”про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

       В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011р., яким йому відмовлено у позові, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

       Позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем у 2002р., стягнути заборгованість по орендній платі, пеню, інфляційну суму, посилаючись на те, що в період дії договору Указом Президента України від 19.08.2008. було збільшено розмір орендної плати до 3% вартості земельної ділянки, тоді як раніше було 1,5%., однак відповідач продовжував сплату оренди без врахування вимог данного Указу , в зв’язку з чим заборгованість за 2009-2010рр. склала суму 1012,64грн., а тому просив стягнути цю суму. Крім того, згідно умови договору за несвоєчасну сплату орендної плати позивач просив стягнути пеню 0,1%, що складає суму 145,52грн., а на підставі ст..625 ЦКУ- 3% річних з простроченої суми, врахувати індекс інфляції, всього просив стягнути суму - 1210,27грн. та витрати по справі.

       Під час вирішення спору судом 1-ї інстанції встановлено, що між сторонами 30.09.2006. було укладено договір оренди землі на строк 7 років. Пунктом 3 договору передбачалось, що зміна умов Договору здійснюється лише у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Однак позивач письмово не ставив питання про зміну розміру орендної плати. Крім того, до зазначеного вище Указу Президента України на зборах орендодавців було вирішено збільшити орендну плату з 1200грн. до 2400грн. Згідно наданих письмових доказів позивач регулярно отримував орендну плату грішми і натуральними продуктами. Суд, не встановивши порушень відповідачем умов договору, відмовив у позовних вимогах.

       Апеляційний суд вважає судове рішення таким, що відповідає вимогам закону.

       Матеріалами справи встановлено, що 30.09.2006р. між сторонами укладено договір оренди належної позивачеві земельної ділянки. Усі істотні умови сторонами були визначені у договорі. Зокрема, у п.3.2. договору оренди зазначено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, вказується в розрахунку (може коригуватись відповідно до вимог чинного законодавства) і не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством. Згідно розрахунку орендної пати, який є невід’ємною частиною договору, ця плата на час укладення договору складала 1200грн. за кожен календарний рік дії договору, а також передбачала натуральний вид оплати. Протоколом загальних зборів орендодавців, у тому числі, і СП “Фермер”, від 17.05.2008р. було збільшено розмір грошової форми орендної плати до 2400грн. Довідками відповідача підтверджено факт отримання позивачем вказаних сум за спірні 2009, 2010 роки, а відомостями підтверджується отримання позивачем оплати натуральною продукцією. Згідно однієї з умов п.3 договору оренди –зміна його умов здійснюється лише у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Між тим, доказів того, що позивач звертався до відповідача письмово з питанням про збільшення розміру орендної плати матеріали справи не містять. Посилання позивача на те, що відповідач на підставі Указу Президента України від 19.08.2008р. №725 повинен був самостійно збільшити розмір мінімальної орендної плати до 3% вартості земельної ділянки, місцевий суд вірно визнав необґрунтованими та такими, що суперечать договору оренди сторін та самому Указу, який має рекомендаційний характер.

       Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що орендна плата протягом усього періоду дії договору систематично нараховувалась і виплачувалась позивачу відповідно до умов договору та вимог Закону України “Про оренду землі”.

       Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права та неповноту з’ясування ним обставин справи не знайшли свого підтвердження. Підстав для скасування рішення за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний с у д -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2011р. - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

С У Д Д І