Справа №2-1129/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Гусятинський районний суд Тернопільської області        

     30 грудня 2009   року

     в складі : головуючого суду             ОСОБА_1      

     при секретарі                                     Федорів  О.П.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин справу за  позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про  розірвання  шлюбу,-                              

               ВСТАНОВИВ:          

    ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до  ОСОБА_3 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 23 вересня 2004 року вони зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу у них дітей немає. Сімейне життя не склалося. Останні три місяці разом не проживають. Під час спільного проживання виявилось, що  вони люди різних характерів та поглядів на життя. Почався розлад в сім'ї. Збереження сім'ї  чи спільне проживання неможливі. Спроб примирення не було.    

    Позивач  в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить справу задовольнити. Відповідач позовні вимоги  визнав повністю.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.                

    Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.    

          Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.09.2004  року, що стверджується свідоцтвом  про шлюб серії І-ИД № 096002, виданого 23.09.2004 року Копичинецькою міською радою,   про що зроблено відповідний актовий запис за № 44.

    Судом встановлено, що у сторін по справі дітей немає.  

    Як вбачається із змісту пояснень позивача, між ними сімейне життя не склалося. Під час спільного проживання виявилось, що  вони люди різних характерів та поглядів на життя. Останні три місяці разом не проживають. Сімейні стосунки фактично припинені.      

 Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

    Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що в даному випадку має місце припинення спільного життя подружжя. Позивач миритись не бажає.      

Подальше спільне проживання сторін стало неможливе і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.  

    Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають до задоволення і суд приходить до висновку про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який зареєстрований  23.09.2004 року Копичинецькою міською радою,   про що зроблено відповідний актовий запис за № 44.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України,  ст. ст. 56, 110, 112  Сімейного кодексу України,-      

       ВИРІШИВ:                          

    Позовну заяву ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  задовольнити.                              

    Розірвати шлюб, укладений між  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який зареєстрований  23.09.2004 року Копичинецькою міською радою,   про що зроблено відповідний актовий запис за № 44.  

           При оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з   ОСОБА_3  17 (сімнадцять) грн. державного мита в користь держави, звільнивши від оплати  ОСОБА_2.                              

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч4 ст. 295 ЦПК України.      

    Суддя: