Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 листопада 2009 року                                                                  Справа № 2 – 877/09

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді ПАРФЕНЮКА В. І.

з участю секретаря ЮЖДИ Л. С.

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні гаражем та визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

    В серпні 2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні гаражем та визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

    В позовній заяві позивачка вказала, що з 1985 року по 1999 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 і під час шлюбу вони побудували гараж по вул. Спортивній в смт. Заводське Чортківського району. Рішенням Чортківського районного суду від 17 травня 2002 року було проведено поділ майна подружжя, згідно якого за нею визнано право власності на вказаний гараж

4 серпня 2009 року, повернувшись з-за кордону, вона виявила, що її гараж захоплено невідомими особами, на дверях встановлений інший замок. В зв’язку із вказаними обставинами звернулась з письмовою заявою в Чортківський РВ УМВС України в Тернопільській області і 17 серпня 2009 року отримала постанову від 9 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно даної постанови гаражем користується відповідачка ОСОБА_3, яка придбала у ОСОБА_4 земельну ділянку, на якій знаходиться спірний гараж.

Вважає, що продаж земельної ділянки під її гаражем проведено відповідачем ОСОБА_4 з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки продаж земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно і належить іншій особі, недопустимий. Крім того, при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідач ОСОБА_4 ввів в оману ОСОБА_3 та приватного нотаріуса ОСОБА_5, а тому просить зобов’язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні гаражем, та визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки під гаражем та Державний акт на право власності на землю недійсними.

В додатковій позовній заяві від 15 жовтня 2009 року позивачка просить в зв’язку з визнанням недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки під гаражем та Державного акту на право власності на землю повернути сторони в попереднє становище.

 В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а також просить стягнути з відповідачів 537 гривень понесених позивачкою судових витрат.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнає, посилаючись на те, що в 2002 році земельну ділянку вона купила у ОСОБА_4 на законних підставах, виготовила Державний акт на право власності на земельну ділянку. Гаражем вона користувалась, оскільки відповідач повідомив їй, що на гараж відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнає. Пояснив, що йому були потрібні гроші на лікування, а тому він продав відповідачці ОСОБА_3 земельну ділянку по вул. Спортивній в смт. Заводське Чортківського району.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 суду пояснив, що до нього звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка належала на праві приватної власності останньому. Перевіривши, що на земельну ділянку відсутні заборони та арешт, він посвідчив такий договір та зареєстрував його у реєстрі.  

    Суд, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, свідка, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 1985 по 1999 роки перебували в зареєстрованому шлюбі і під час шлюбу побудували гараж по вул. Спортивна, 3 в смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області. Після розірвання шлюбу між ними згідно рішення Чортківського районного суду від 17 травня 2002 року за ОСОБА_2 було визнане право власності на зазначений гараж і таке право власності зареєстровано в Чортківському обласному міжрайонному бюро технічної інвентаризації 17 липня 2008 року за реєстровим № 3.

В серпні 2009 року позивачка виявила, що її гаражем користується відповідачка ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що в серпні 2009 року його дочка – позивачка в справі ОСОБА_2 виявила, що на гаражі, власником якого вона являється, замінені замки і гаражем користується відповідачка ОСОБА_3. В зв’язку з такими обставинами дочка звернулась з відповідною заявою в Чортківський райвідділ міліції.

В ході перевірки, проведеної Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області, встановлено, що 4 червня 2002 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою смт. Заводське, вул. Спортивна, на якій знаходиться гараж.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки продавець ОСОБА_4 продав,  а покупець ОСОБА_3 купила належну продавцю земельну ділянку площею 25 квадратних метрів в межах згідно з планом, що знаходиться на території Заводської селищної ради в смт. Заводському Чортківського району Тернопільської області по вул. Спортивній. Договір укладений 4 червня 2002 року і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР 1869-183, виданого 27 лютого 2002 року на підставі рішення Заводської селищної ради № 33 від 27 грудня 1999 року і була надана для гаражного будівництва.

Згідно вимог ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст. 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Виходячи з наведених вимог Закону та враховуючи вищезазначені докази, суд вважає, що позивачка ОСОБА_2 як законний власник гаража має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання цим гаражем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З другої сторони, відповідач ОСОБА_4 як власник земельної ділянки використав своє право, передбачене ст. 90 Земельного кодексу України щодо її продажу, а саме продав земельну ділянку ОСОБА_3, а тому набуття нею права власності на цю земельну ділянку є також законним, тобто не забороненим законом.

Позивачкою не доведено, що в момент вчинення правочину сторони не додержувались вимог, встановлених частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України, а тому суд вважає, що немає підстав для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст. 84, 88 ЦПК України суд стягує на користь позивачки понесені нею та документально підтверджені судові витрати: витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 500 гривень та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді, а також з відповідачки підлягає стягненню 51 гривня судового збору в дохід держави.

    Керуючись ст.ст. 202, 203, 215, 316, 319, 321, 328, 373, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. 90 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 57, 60, 84, 88, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 зняти замок з дверей гаража № 32 по вул. Спортивній, 3 в смт. Заводське Чортківського району й звільнити його від рухомого майна та не чинити позивачці ОСОБА_2 перешкоди в користуванні цим гаражем.

В решті позовних вимог ОСОБА_8 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3  в користь ОСОБА_2 537 (п’ятсот тридцять сім) гривень понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги Апеляційному суду Тернопільської області через Чортківський районний суд.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів після його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                 В. І. ПАРФЕНЮК