U                                                              

                                                                        П  О  С   Т  А  Н  О  В  А

                                                                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ                                        Справа № 2-а 4153-09

01.12. 2009р.                                                                                       Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

 суддя БОНДАРЕНКО Л.С.

розглянув у письмовому провадженні в м. Шостка Сумської області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у  Шосткинському районі Сумської області, - про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду

                                                          В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

                               Позивачка свої позовні вимоги - про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги «Дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду  мотивує тим, що  належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України»Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006р.по 31 грудня 2007р. має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  Верховна Рада України Законом України № 3235 № 1У від 20.12.2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та  ст. 77,110 Закону України № 489 У від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  призупинила дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».Всупереч Рішення Конституційного суду України № 6-рп-2007р від 9 липня 2007р.,яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.»в тому числі щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не здійснили виплату відповідного підвищення до пенсії , тому  просить зобов»зати УПФ у  Шосткинському районі зробити перерахунок пенсії за 2007-2008 роки,  поновити строк звернення до суду, оскільки про порушення прав стало відомо  лише після висвітлення у пресі зазначених подій в зв»язку з ухваленням 9 липня 2007р.відповідного рішення Конституційного Суду України .                              

                              Представник відповідача -Управління Пенсійного фонду України у  Шосткинському районі Сумської області до суду не з»явився, надав свої заперечення проти позову та клопотання про слухання справи у його відсутності. Позовні вимоги відповідач не визнав , мотивуючи це тим, що  Законом України  «Про Державний бюджет на 2007 рік» припинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.71,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р», тобто ця стаття діє з 09.07.2007р.

                             Ст. 7 Закону передбачає ,що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Управління Пенсійного Фонду діє в межах Закону ,а тому оскільки відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України» Про Державний бюджет України» вони не мають підстав та державних коштів на ці цілі.

Позивачка отримує підвищення до пенсії  на 10% від прожиткового мінімуму. Крім того вважає що підстав для продовження строку звернення до суду немає і це  також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

По справі встановлено що позивачка  має статус «Дитини війни», що підтверджується копією посвідчення ( а.с.7)

                             Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на отримання державної соціальної  підтримки, а саме підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.                                                                                                                                        

                          Законом України «Про Державний бюджет на 2006  рік» від 20.12.2005 р. дію ст.6 зазначеного Закону на 2006р. зупинено.

                           Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006р, що набрав чинності 15.03.2006р. до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, проте у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону запроваджені не були.

                         Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р та  «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006р. не конституційними не  визнані та діяли  протягом 2006 року. Тобто відповідач не мав підстав для нарахування та сплати доплати до пенсії.

                          Крім того, надаючи перевагу Законам України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. та « Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює приорітету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

                           Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп ( справа про набуття чинності Конституцією) зазначив:» Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас регульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному .Звичайно є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

                             Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплат до пенсії за 2007 рік, то вони є  такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

                             Згідно з п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп-2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень ст.ст. 29,36 ч2,56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46,ст.71,ст.ст.98,101,103,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ( справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону.

                    Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

                    Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного фонду України у м. Шосткинському районі мало нарахувати та сплачувати доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України щодо неконституційності п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України « ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати  відповідні доплати.

                     Що стосується вимог позивачки про зобов»язання відповідача виплачувати їй у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то такі вимоги є частково обгрунтованими, виходячи з наступного:

                       Відповідно з п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» викладено у наступній редакції: Дітям війни( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту « дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп-2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст. 65 розділу 1 п.61,62,63,66, розділу 2 ,п.3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень ст.67 розділу 1,п.п.1-4, 6-22,24-100 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України» ( справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет  України) визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

                       Таким чином  Пенсійний Фонд повинен був нараховувати  та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення , щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

                         Між тим, до 22.05.2008р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи доплати, передбачені ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни, в редакції від 01.01.2008 р. з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» діяв на підставі та і відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.08р задоволенню не підлягають.

                     Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

                      Згідно з ч.ч. 3,4,8, КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини, громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості, чи відсутності законодавства, що регулює спірні правовідносини.

                       Таким чином доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, що мають статус дітей війни , не може бути підставою для їх не здійснення, або відмови у задоволенні позовних вимог.

                        Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне: Відповідач не заперечує, що позивачка має статус дитини війни та має право на отримання зазначеної надбавки до пенсії.

                         Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28  Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає. З огляду на це  необгрунтованими є доводи щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону.

                            Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону. Пенсійний Фонд України діє у відповідності з Положенням «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження  на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються  міським управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

                            Таким чином , обов»язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України у Шосткинському районі Сумської області, тобто за місцем проживання позивачки.

                             Крім того вважаю доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог через пропущення позивачем строку звернення до суду через наступне:

                             Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. і припинилось лише 01.01.2008р. після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином суд не вбачає пропущення позивачкою строку звернення за захистом своїх прав.

                             Судові витрати підлягають стягненню відповідно ч.3 ст.94 КАС України.

                            Керуючись ст. . 6.10,11,71,94,160-163 КАС України  ,ст.64,124,152 Конституції України,ст.3,6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»

                                                                 П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

              Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовільнити частково.

Поновити  строк звернення до суду.                        

              Зобов»язати Управління Пенсійного фонду  у Шосткинському районі Сумської області зробити  ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня  по 31 грудня  та за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня з урахуванням  нарахованої та виплаченої 10%  надбавки.

              Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  сплачені витрати судового збору 3 грн.40 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Шосткинський міськрайонний суд, шляхом подачі заяви про таке оскарження протягом 10 днів із дня її проголошення, апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви, або в порядку ч5 ст. 186 КАС України.

 Постанова набирає законної сили по закінченню строку подачі заяви про її оскарження, якщо вона не була подана. Якщо подана заява, а апеляційна скарга не подана у строк встановлений законом, постанова набирає законної сили по закінченню цього строку.

           У разі оскарження постанови, якщо вона  не була скасована, вона набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

 СУДДЯ                                                                                                                                                             Л.С.БОНДАРЕНКО