АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/9297/11 Справа № 22ц-8562/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бондарьова Г.М. Доповідач - Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Костюченко Н.Є.
суддів - Осіяна О.М., Максюта Ж.І.
при секретарі - Коляда О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Першотравенської міської лікарні, треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Першотравенську, Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного Відділення Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності - про відновлення строку для звернення до суду, визнання рішення комісії з соціального страхування недійсним, визнання акту про нещасний випадок невиробничого характеру недійсним, зобов'язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 2.06.2011р., яким їй відмовлено у позові, посилаючись на його невідповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійсним обставинам справи та на неврахування її доводів та доказів.
Під час вирішення спору судом першої інстанції встановлено, що лікар-терапевт ОСОБА_2 Першотравенської міської лікарні була травмована та перебувала на стаціонарному лікуванні з 10 до 18 травня 2007 року та на амбулаторному лікуванні по 30 травня 2007 року із заключним діагнозом ГЗЧМТ, струс головного мозку, у зв'язку з чим відповідачем за результатами проведеного розслідування складено акт форми Н-5, де зі слів потерпілої зазначені обставини настання нещасного випадку: при її знаходженні у кабінеті старшого інспектора відділу кадрів лікарні виникла суперечка з інспектором, яка замахнулась на неї вазою, а коли потерпіла побігла до дверей кабінету, то відчула удар по голові телефонною трубкою. Згідно висновків розслідування нещасний випадок визнано невиробничим. На підставі даного акту було складено акт НТ №7 - невиробничого характеру за такими ж обставинами. Враховуючи численні докази у справі, у тому числі, висновки судово-медичних експертиз, пояснення свідків, суд прийшов до висновку про безпідставність та передчасне заявлення позовних вимог в зв*язку з недотриманням позивачкою встановленого законом спеціального порядку та відмовив у їх задоволенні.
Апеляційний суд вважає, що рішення підлягає залишенню без змін,однак з інших мотивів на підставі наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 8.05.2007р. ОСОБА_2 пред'явила Першотравенській міській лікарні для виконання рішення Першотравенського міського суду від 8.05.2007р про зобов'язання прийняти її на роботу на посаду лікаря-терапевта. Наказом №83-к від 8.05.2007р. ОСОБА_2 була прийнята на роботу на зазначену посаду на підставі даного рішення суду. У цей же день під час знаходження ОСОБА_2 з даного питання в кабінеті старшого інспектора відділу кадрів, згідно її пояснень, між нею та інспектором виник конфлікт, під час якого їй нанесено удар телефонною трубкою по голові. За наданим висновку останньої Київської судово-медичної експертної комісії від 24.12.2010 -4.02.2011 встановлено, що 8.05.2007р. ОСОБА_2 були спричинені тілесні пошкодження - забита рана у потиличній ділянці та закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, що не виключає ймовірності їх спричинення ударом телефонної трубки по голові. Актами Н-5 та НТ №7, складеними відповідачем-1, встановлено, що вказана травма має невиробничий характер.
Згідно правил ст..14 Закону України «Про загально-обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - нещасний випадок - це обмежена в часі подія раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, які, сталися у процесі виконання ним трудових обов*язків, внаслідок яких заподіяно шкоди здоров'ю.
Підстав для визнання вказаних актів незаконними немає, оскільки з матеріалів справи дійсно вбачається, що ОСОБА_2 на час спричинення їй травми до виконання своїх службових обов'язків лікаря-терапевта фактично не приступила, і саме за її поясненнями про природу отримання травми - остання не пов*язана з виконанням нею її службових обов'язків лікаря та фактично є результатом скандальної, конфліктної ситуації.
Складаючи оскаржені акти, відповідач-1 діяв у відповідності із встановленими обставинами, вимогами зазначеного Закону та ст..22 ч.1,2 Закону України «Про охорону праці» щодо обов*язку роботодавця організувати розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт.
Враховуючи наведене, а також конституційне право громадянина на звернення з вимогою безпосередньо до судового органу, - правильною є відмова у позові по суті позовних вимог; у той же час підстав для задоволення позову ОСОБА_2 у місцевого суду не малось. У зв'язку з цим немає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній, скарзі про незаконність судового рішення безпідставні, оскільки доказів тому, що травма спричинена їй під час виконання трудових обов'язків лікаря-терапевта матеріали справи не містять. Не вбачається і порушень судом вимог матеріального та процесуального права. Під час ухвалення рішення судом повно всебічно досліджені усі докази та доводи сторін у відповідності до вимог ст.212,213 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області відд 2 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена укасаційному порядку у 20-денний строк.
СУДДІ