АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/966/12 Справа № 22ц-11918/11 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Колодяжна(Костюченко) Н.Є. .

Категорія 52

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судці- Костюченко Н.Є. судців - Осіяна О.М., Максюта Ж.І.

при секретарі - Майна Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом», третя особа- ОСОБА_3 - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровськ від 22 квітня 2011р., яким їй відмовлено у позові, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, невірне застосування норм матеріального права, порушення процесуального права.

Відмовляючи у позові про поновлення на роботі завідуючої відділенням Комунального закладу «Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом»-ОСОБА_2, районний суд прийшов до висновку, що позивачка неодноразово допускала недоліки в роботі, неодноразово законно притягувалась до дисциплінарної відповідальності та була на підставі вимог ст..40 ч.1п.3 КЗпПУ обгрунтовано звільнена за ініціативою відповідача за систематичне невиконання службових обов'язків без поважних причин.

Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що відповідає вимогам ст.40 ч.Іп.З КЗпПУ, вірно встановленим судом обставинам справи та наданим доказам, а тому таким, що повинне бути залишеним без змін.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка працювала у відповідача завідуючою відділенням для лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Наказами №3 від 8.01.2010., №50 від 25.05.2010. до неї застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани, а наказом №37-о від 23.06 2010. вона звільнена відповідачем з посади за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором.

Причиною винесення ОСОБА_2 першої догани були встановлені експертною комісією порушення клінічного протоколу про лікування гепатиту С, незадовільне виконання нею як відповідальною особою обов'язку про надання щомісяця до 10-го числа аналітичного звіту щодо стану використання препаратів для лікування хворих на СНІД.

Районний суд перевірив законність винесення вказаної догани і дійшов до обгрунтованого висновку про те, що наказ відповідає вимогам закону. Причини винесеної догони підтверджуються доказами по справі.

Друга догана винесена ОСОБА_2 за невиконання нею наказів № 40 від 06.05.2010р., № 45 від 17.05.2010р. та №2 від 4.01.2010р. якими вона була зобов'язана надавати щомісяця до 10-го числа аналітичного звіту щодо стану використання препаратів для лікування хворих на СНІД. Доказів, які б підтверджували факт надання ОСОБА_2 вказаних звітів не не надано, а тому суд вірно визнав законним і наказ №50.

Приводом для винесення наказу №37 було встановлення відповідною комісією незаконного перебування на лікуванні хворого браги, що підтверджується актом службового розслідування та протоколом експертної комісії від 15.06.2010р. №2.

Враховуючи даний факт, а також два раніше винесених дисциплінарних стягнення, суд першої інстанції обгрунтовано визнав наказ про звільнення ОСОБА_2 за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, що відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Конкретних доказів, які б спростували встановлені судом факти, позивачкою не надано.

Однак, не можна погодитись з висновком суду про підробку ОСОБА_2 документів для призначення високовартісних препаратів для безоблікового отримання ліків, що виділяються за рахунок держави, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять, а із наданої на запит апеляційного суду довідки Самарського РВ УМВС вбачається, що до кримінальної відповідальності вона за вказані факти не притягувалась.

Порушень трудового законодавства з боку відповідача при її звільненні при розгляді справи не встановлено.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність судового рішення безпідставні та суперечать обставинам справи. Доводи ОСОБА_2 про не витребування відповідачем її пояснень щодо вчинених порушень не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки за наявності доказів про порушення нею трудових обов'язків така обставина сама по собі не тягне правових наслідків.

При ухваленні рішення суд вірно керувався п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, а зазначені у рішенні ст.ст.116,117 КЗпП України є помилковим, проте не тягне за собою незаконність.

Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріальні процесуального права і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровськ від 22 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.

СУДДІ