Справа № 2а-4141/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарі Власенко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як дітям війни та зобов’язання здійснювати виплату такої надбавки,
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як дітям війни за період з 01.01.2006 р. по 01.10.2009 р. в сумі по 4788 грн. 30 коп. кожному та зобов’язання здійснювати виплату такої надбавки. На обґрунтування своїх вимог зазначили, що вказана соціальна допомога, яка передбачена ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни", у вказаний період виплачена їм не в повному розмірі.
Позивачі в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу слухати без його участі, проти позову заперечує, додавши до заяви письмове заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачі є громадянами України, станом на 02.09.1945 р. їм було менше 18 років кожному (зазначені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивачів), отримують пенсію, а тому відповідно до ст. 1 ОСОБА_7 України “Про соціальний захист дітей війни” мають статус "дитина війни". У зв’язку з цим позивачі відповідно до ст. 6 цього ж ОСОБА_7 мають право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 р. дію ст. 6 зазначеного ОСОБА_7 на 2006 рік було зупинено.
ОСОБА_7 України „Про внесення змін до ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 р., який набрав чинності 15.03.2006 р., до статті 110 ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році доплати до пенсії, встановлені ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.
ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 р. та „Про внесення змін до ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених ОСОБА_7, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 р. дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Тому вимоги позивачів за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 12 ст. 71 ОСОБА_7 України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього ОСОБА_7, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 ОСОБА_7 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 ОСОБА_7 України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього ОСОБА_7.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому повинно було нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачам відповідні доплати.
Таким чином вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Відповідно до пп. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” текст статті 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_7 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього ОСОБА_7 та ОСОБА_7 України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
2
З 01 січня 2008 року позивачам були нараховані та виплачені доплати до пенсії в сумі 47 грн., з 1 квітня 2008 року в сумі 48 грн. 10 коп. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (п. 8) доплата до пенсії "дітям війни" склала: з 22 травня 2008 р. – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 р. – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 р. – 49 грн. 80 коп.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ ОСОБА_7 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, пп. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп. 41 розділу ІІ цього ОСОБА_7.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 р. Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому повинно було нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
З 22.05.2008 р. відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачам доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
До 22.05.2008 р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачам доплати, передбачені ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції від 01.01.2008 р., з урахуванням пп. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення вказаної доплати з 01 січня по 21 травня 2008 р. задоволенню не підлягають.
В 2009 році будь - які зміни в ст. 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились. Посилання представника відповідача на те, що управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому при нарахуванні вказаної надбавки до пенсії в 2009 році керується Постановою Кабінету Міністрів України не заслуговують на увагу, оскільки Закон України має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України. Таким чином, вимоги позивачів про перерахунок та виплату їм надбавки до пенсії як дітям війни за період з 01 січня по 30 вересня 2009 року включно підлягають задоволенню.
ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни” і обставин справи дають суду підстави до висновку, що соціальні права позивачів на отримання доплати до пенсії як особам, що мають статус "дітей війни" на 30 відсотків, порушені, а тому підлягають захисту в судовому порядку шляхом часткового задоволення їх позовів. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача у визначеній позивачами грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування до пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження. Обов’язок нарахування доплати до пенсії позивачам в розмірі, передбаченому ст. 6 ОСОБА_7 покладено на управління Пенсійного фонду за місцем проживання позивачів.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачі просять суд стягнути з відповідача на їх користь недоплачену як "дітям війни" щомісячну державну соціальну допомогу, однак не ставлять вимоги про визнання дій відповідача протиправними. Проте зміст позовних вимог стосується оскарження та визнання протиправними дій відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Тобто, із змісту позовної заяви та заперечення відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеної доплати до пенсії. В цьому випадку, з метою повного захисту прав та інтересів позивачів, суд вважає необхідним застосувати правило ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність управління протиправною. При цьому суд не може на майбутнє зобов'язати відповідача здійснювати виплату підвищення до пенсії, оскільки наперед не може сказати про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача.
Щодо не визначення розміру мінімальної пенсії за віком.
Позивачі мають статус "дитина війни". Відповідно до ст. 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни" вправі отримувати доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. На час розгляду справи законодавчо не визначено розмір мінімальної пенсії за віком відносно "дітей війни".
Беручи до уваги, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни" в цілому і ст. 6 не суперечить Конституції України, то в даному випадку суд вважає застосувати правила, передбачені пунктами 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
В цьому випадку слід застосувати і ч. 7 ст. 9 КАС України - у разі відсутності закону, що регулює відповідні правові відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правові відносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
В пенсійному законодавстві про розмір мінімальної пенсії за віком передбачено в ОСОБА_7 України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в ч. 1 ст. 28. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного ОСОБА_7, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим ОСОБА_7, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених конституцією гарантій, визначеної ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни".
3
Таким чином Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому може здійснити доплату до пенсії позивачам з розрахунку 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 ОСОБА_7 України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування".
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою ОСОБА_7. Питання стосунків між суб’єктами владних повноважень щодо механізму реалізації положень ст. 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни" за № 2195, отримання в повному обсязі фінансування на виконання ст. 6 названого закону, не може погіршувати соціальний захист позивачів, розмір підвищення пенсії, гарантованих зазначеним ОСОБА_7.
Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском річного строку звернення до суду для захисту порушеного права, як про це зазначає у письмовому запереченні відповідач, оскільки позивачі ставлять вимоги про стягнення періодичних виплат, що виключає застосування положень ст. 99 КАС України. Крім того, з огляду на практику Європейського Суду з прав людини кошти - це майно особи, а тому на подібні правовідносини строки звернення до адміністративного суду не поширюються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 3, 6 ОСОБА_7 України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14, 71, 99, 100, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому щодо невиплати позивачам підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року включно, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Львівський апеляційний адміністративний суд через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа № 2а-4141/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
02 грудня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Піндрака О.О.,
при секретарі Власенко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як дітям війни та зобов’язання здійснювати виплату такої надбавки,
Керуючись ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому щодо невиплати позивачам підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 ОСОБА_7 України „Про соціальний захист дітей війни”, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року включно, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Львівський апеляційний адміністративний суд через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: