Спр. № 2-838/09

 Р І Ш Е Н Н Я

 І м е н е м   У к р а ї н и

21 грудня 2009  року                                         Тернопільський міськрайонний суд в складі:

                                                                                              головуючого судді    В.М.Братасюка

                                                                                            за участю секретаря    О.В.Маленької

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м.Тернополя справу за позовною заявою ЗАТ «Український мобільний зв’язок» в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Український мобільний зв’язок» про визнання договору недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Український мобільний зв’язок» в особі Тернопільської філії звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, посилаючись на те, що між ЗАТ «УМЗ» та ОСОБА_1 23.03.2005 року укладено договір №2152529 із письмовою додатковою угодою до нього про надання послуг стільникового радіотелефонного зв’язку згідно із обраним абонентом тарифним пакетом. Однак, ОСОБА_1 перевищила вартість наданих послуг суми авансу на особовому рахунку абонента та не сплачувала поточнну заборгованість, у зв’язку з чим 28.05.2008 року ЗАТ «УМЗ» остаточно припинено надання їй послуг та надіслано ряд претензій про необхідність оплатити заборгованість в сумі 1270,88 гривень, яку вона в добровільному порядку сплатити відмовилася.

В  судовому засіданні представник ОСОБА_1 і зазначив, що його довірителька не укладала жодних договорів про надання послугг стільникового зв’язку не підписувала із ЗАТ «УМЗ». Підпис на договорі та додатковій угоді  виконані іншою особою. У зв’язку з чим представник ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ЗАТ «УМЗ» про визнання недійсними договору від 23.03.2005 року №2152529 та додаткової угоди, що укладені між ОСОБА_1 та ЗАТ «УМЗ» , посилаючись на те, що на відсутність волевиявлення довірительки на укладання вищезазначених  правочинів.

    Судом встановлено наступні факти:

23.03.2005 року укладено договір №2152529 ( з додатком ) про надання послуг мобільного зв’язку, згідно розділу 6 котрого сторонами зазначені оператор мобільного зв’язку ЗАТ «Український мобільний зв’язок» та ОСОБА_1.

Згідно умов вищезазначеного договору, п.1.1.  ЗАТ «УМЗ» надає абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України, а загальні умови укладання цього договору та надання послуг мобільного зв’язку у повному обсязі визначаються правилами користування мережами мобільного зв’язку UMC, які є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до.п.3.1. Договору нарахування послуг мобільного зв’язку нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюються згідно з тарифами UMC,  які є невід’ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

В зв’язку з перевищенням вартості наданих послуг суми місячного тарифу платежу та несплатою поточної заборгованості на підставі п.2.1.2. Договору ЗАТ «УМЗ» 08.12.2005 року обмежило послуг зв’язку абоненту за договором, залишивши надання лише додаткової послуги (збереження номеру) .

17.01.2006 року на ім’ я ОСОБА_1 ЗАТ «УМЗ» направило письмове попередження про можливе вжиття заходів по примусовому стягненню заборгованості та припинення дії Договору.

05.10.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції .

Починаючи з травня 2006 року ЗАТ «УМЗ» остаточно припинено надання послуг абоненту – боржнику і на підставі п.п.1.1. та 1.2.  додаткової угоди до Договору нараховано штрафну санкцію за дострокове розірвання Договору в сумі 1314 гривень.

   14.06.2006 року боржнику направлено претензію із розрахунком суми заборгованості, що була залишена без відповіді, однак на рахунок заявника претензії надійшли кошти в сумі 150 гривень.

Однак позовні вимоги ЗАТ  «УМЗ« до ОСОБА_1 не є підставним і не підлягають до задоволення з огляду на наступні обставини.

  Згідно з  ст. 509 ЦК України зобов»язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до висновку експерта № 55 від 29.09.2009 року судово-почеркознавчої експертизи, проведеної експертом Тернопільського  відділення Київського науково -дослідного інституту судових експертиз підписи на договорі про надання послуг мобільного зв’язку №2152529 від 23.03.2005 року із письмовою додатковою угодою, виконані не ОСОБА_1 а іншою особою. Крім того експертом встановлено, що виконання підписів на досліджуваному договорі та додатковій угоді до нього навмисно зміненим почерком або в незвичних умовах не виявлено.

Згідно ч.1. ст..202 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені . зокрема, частиною 3 ст.203 ЦК України..

В судовому засіданні встановлено, що договір №2152529 від 23.03.2005 року із письмовою додатковою угодою ОСОБА_1 не підписувався.

Також в судовому засіданні не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 вповноважувала іншу особу на укладання від її імені вищезазначених договору та додаткової угоди.

   За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ЗАТ «Український мобільний зв’язок» про визнання недійсними договору  №2152529 про надання послуг мобільного зв’язку від 23.03.2005 року із письмовою додатковою угодою є підставним і підлягає до  задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.3 ст. 79 ЦПК України до  судових витрат включено витрати на проведення судових експертиз.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №59 від 06.02.2009 року за проведення судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_1 сплачено на користь Тернопільського  відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз кошти в сумі 750 гривень.

Керуючись ст.ст.10, 60, 79, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 215, ч.1 ст.509, ст.526 ЦК України,  суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ЗАТ «Український мобільний зв’язок» в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 1270 гривень 88 копійок - відмовити

Позов ОСОБА_1 до ЗАТ «Український мобільний зв’язок» про визнання недійсними договору  №2152529 про надання послуг мобільного зв’язку від 23.03.2005 року із письмовою додатковою угодою – задовольнити.

Стягнути з ЗАТ «Український мобільний зв’язок» на користь ОСОБА_1 8, 50 гривень судового збору, 7 гривень 50 копійок витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи та 750 гривень витрат на проведення судової експертизи.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання апеляційної заяви або без такої в строк, встановлений для її подання.

Головуючий                                                                                                    В.М. Братасюк