КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.02.10 р. № 4/264
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маляренка А.В.,
суддів: Мостової Г.І.,
Ільєнок Т.В.,
При секретарі судового засідання Данчуку В.В.,
в судове засідання учасники апеляційного провадження не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого –Коваленка Романа Йосиповича
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року (підписана суддею 28.10.2009 року)
у справі № 4/264 (суддя Білоусов С.М.),
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 р. клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі відхилено, у задоволенні скарги Миргородської ОДПІ на бездіяльність ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс»- арбітражного керуючого Коваленко Р.Й. –відмовлено, провадження у справі №4/264 припинено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, арбітражний керуючий –Коваленко Роман Йосипович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п. 3 ухвали господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.
В обґрунтуванні апеляційної скарги арбітражний керуючий –Коваленко Р.Й. посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права.
За апеляційною скаргою арбітражного керуючого –Коваленка Р.Й. на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 01.12.2009 року порушено апеляційне провадження у справі № 4/264 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Від арбітражного керуючого Коваленко Р.Й. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Від Миргородської ОДПІ Полтавської області до апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому кредитор просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, а також розглянути справу за відсутності представника.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваної судової ухвали зазначає наступне.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс» більшістю голосів було вирішено ліквідувати ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс»та для проведення ліквідаційної процедури призначено ліквідатором Плеханова І.О.( том. 1, а.с. 20).
На підставі вказаного рішення у жовтні 2006 року ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс» звернулась до господарського суду Полтавської області з заявою про визнання його банкрутом.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2006 року в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на підставі рішення зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс», порушено провадження у справі № 4/264 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс».
Постановою господарського суду Полтавської області від 26.04.2007 року ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого Коваленка Р.Й.
На виконання вимоги постанови суду 26.04.2007 року в газеті «Голос України»№ 88 від 23.05.2007 року здійснено публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Грошові вимоги кредиторів, що звернулись до господарського суду в ході ліквідаційної процедури, визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів (з урахуванням суми заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, по виплаті шкоди, завданої смертю годувальника, та моральної шкоди) на загальну суму 114 244, 16 грн.
Ухвалою суду від 14.02.2008 року затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння-сервіс».
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Полтавської області від 02.06.2009 року по справі №13/296 задоволено позов Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах учасників ТОВ «Агрофірма «Насіння-Сервіс: ОСОБА_3; ОСОБА_4. ОСОБА_5 до ТОВ «Агрофірма «Насіння-Сервіс»про визнання недійсним протоколу зборів ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс»від 26.06.2006 р. про ліквідацію ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс», визнано недійсним протокол зборів ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс»від 26.06.2006 р. про ліквідацію ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс»(том. 3 а.с. 93-94).
Вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.09.2009 р. у справі №13/296 та набрало законної сили ( том.3, а.с. 136-138).
Згідно з ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність продовження провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агрофірма «Насіння-сервіс»у зв’язку з відсутністю відповідного рішення про ліквідацію товариства, а тому провадження у справі припинив застосувавши п. 1 ст. 80 ГПК України.
У відповідності до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, а провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, справа №4/264 не є справою позовного провадження і застосування п. 1 ст.80 ГПК України неможливе, оскільки в розумінні норм ч.2 ст. 4-1 та п.2 ч.1ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.
До того ж, ч. 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції було не правомірно застосовано норми ст. 80 ГПК України, оскільки для припинення провадження у справі про банкрутство суд мав керуватися ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вказана стаття Закону містить вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі, а тому господарський суд Полтавської області не мав правових підстав для припинення провадження у справі.
Разом з цим, правові наслідки припинення провадження у справі про банкрутство згідно ст. 80 ГПК України вказують на недопущення повторного звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство того чи іншого боржника, подання якої буде ініціюватись кредитором (кредиторами), який брав участь у справі №4/264. Отже, застосування в даному випадку приписів ст. 80 ГПК України для припинення провадження у справі призводить до порушення прав кредиторів, які брали участь у справі №4/264.
З урахуванням зазначеного апеляційний господарський суд приходить до висновку, що, в даному випадку, передбачені ст. 80 ГПК України підстави для припинення провадження у справі не можуть застосовуватись до справи №4/264 за їх відсутністю.
У відповідності до ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»надано вичерпний перелік підстав, які можуть бути застосовані для припинення провадження у справі про банкрутство, а саме: 1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; 2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджено мирову угоду; 6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Таким чином, жодних підстав, що передбачені нормою вказаного Закону та стверджувались би матеріалами справи №4/264, немає.
З огляду на зазначене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, п. 3 ухвали господарського суду Полтавської області необхідно скасувати, справу направити на розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105,106 ГПК України, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого –Коваленка Романа Йосиповича на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року у справі № 4/264 - задовольнити.
2. Пункт 3 ухвали господарського суду Полтавської області від 22.10.2009 року у справі № 4/264 скасувати.
3. Справу № 4/264 передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.
4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Головуючий суддя А.В. Маляренко
Судді: Т.В. Ільєнок
Г.І. Мостова
Дата відправки 16.02.10