КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

09.02.10 р.                                                                                          № 23/23          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                               Тарасенко К.В. (доповідач по справі),

суддів:                                        Шевченка В.Ю.,

                                                           Яковлєва М.Л.,          

секретар судового засідання –Матвієвська Г.В.,

за участю представників учасників провадження згідно протоколу судового засідання від 09.02.2010 року,

розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року

по справі № 23/23 (суддя Ореховська О.О.)

за заявою                  Приватного підприємства «Евальдо», м. Черкаси,

до                                Відкритого акціонерного товариства «Лубенський м’ясокомбінат»,            м. Лубни,  Полтавська область,

про                              визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.03.2009 року порушено провадження у справі № 23/23 за заявою Приватного підприємства «Евальдо»до Відкритого акціонерного товариства «Лубенський м’ясокомбінат»про визнання банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника.

Ухвалою від 16.04.2009 року визнано вимоги ПП «Евальдо»в сумі 224 634, 23 грн. основного боргу, зобов’язано останнього подати в десятиденний термін до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голейну Ларису Юріївну (ліцензія серії АБ № 176002 від 16.05.2005 року), зобов’язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів.

30.04.2009 року в газеті «Голос України»№№ 80-81 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 23/23 про банкрутство ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат».

Ухвалою від 30.10.2009 року за наслідками розгляду заявлених кредиторами боржника вимог  визнано грошові вимоги: ФОП ОСОБА_2 в сумі 276 850, 83 грн., в т.ч. 158 000, 00 грн. основного боргу (включено до першої черги), 118 580 основного боргу (включено до четвертої черги) та 125, 00 грн. судових витрат (перша черга); ОСОБА_5 в сумі 88 561, 55 грн. основного боргу (включено до першої черги) та 125, 00 судових витрат (включено до першої черги); ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в сумі 159 330, 81 доларів США (1 213 941, 44 грн. згідно курсу НБУ станом на 27.05.2009 року) (вимоги включено до першої черги); АБ «Факторіал-Банк»в сумі 691 466, 05 грн. (вимоги включено до першої черги); ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на загальну суму 1 455 533, 50 грн. (включено до першої черги); ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»в сумі 95 443, 95 грн. основного боргу (включено до четвертої черги) та 6 256, 50 грн. пені (включено до шостої черги); TOB «МАКРОС»в сумі 2 114, 92 грн. основного боргу (включено до четвертої черги) та 125, 00 грн. судових витрат (включено до першої черги); Полтавського територіального управління ДКЦПФР в сумі 2 720, 00 грн. штрафних санкцій (включено до шостої черги); КП «Лубниводоканал»Лубенської міської ради в сумі 83 933, 39 грн. основного боргу (включено до четвертої черги); TOB «Акціонер»в сумі 11 364, 89 грн. основного боргу (включено до четвертої черги), 471, 40 грн. пені (включено до шостої черги) та 125, 00 грн. судових витрат (включено до першої черги); TOB «Торговий Дім «ВОЛБІ» в сумі 140 401, 47 грн. основного боргу (включено до четвертої черги), 14 887, 97 грн. пені (включено до шостої черги) та 120, 00 грн. судових витрат (включено до першої черги); ВАТ «Полтаваобленерго»в особі Лубенської філії ВАТ «Полтаваобленерго»в сумі 13 568, 01 грн. основного боргу (включено до четвертої черги) та 453, 27 грн. пені (включено до шостої черги); Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості в сумі 2 038, 68 грн. основного боргу (включено до другої черги); УПФ України в м. Лубнах в сумі в сумі 36 517, 53 грн. основного боргу (страхові внески) (включено до другої черги), 160 680, 04 грн. основного боргу (пільгові пенсії) (включено до третьої черги); 1 198, 21 грн. штрафних санкцій та 310,69 грн. пені (включено до шостої черги); Обласного КВПТГ «Лубнитеплоенерго»в сумі 34 333, 61 грн. основного боргу та 1 394, 10 грн. пені (включено до шостої черги); Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Лубни Полтавської області в сумі 1 692, 22 грн. основного боргу (включено до другої черги); ПП «Евальдо»в сумі 224 634, 23 грн. основного боргу (включено до четвертої черги); заборгованість по заробітній платі перед наступними працівниками: ОСОБА_7 в сумі 2 331, 98 грн., в. т. ч. 1 765, 08 грн. (включено до першої черги) та 566, 90 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_8 в сумі 1 009, 96 грн., в т.ч. 456, 09 грн. (включено до першої черги) та 553, 87 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_9 в сумі З 014, 21 грн., в т.ч. 383, 55 грн. (включено до першої черги) та 2 630, 66 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_10 в сумі 492, 49 грн., в т.ч. 191, 08 грн. (включено до першої черги) та 301, 41грн. (включено до другої черги); ОСОБА_11 в сумі 2 462, 77 грн., в т.ч. 1 331, 84 грн. (включено до першої черги) та 1 130, 93 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_12 в сумі 3 387, 79 грн., в т.ч. 1 598, 54 грн. (включено до першої черги) та 1 789, 25 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_13 в сумі 923, 06 грн. (включено до першої черги); ОСОБА_14 в сумі З 898, 63 грн., в т.ч. 1 149, 20 грн. (включено до першої черги) та 2 749, 43 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_15 в сумі 3 908, 54 грн., в т.ч. 1 071, 14 грн. (включено до першої черги) та 2 837, 40 грн. (вимоги включено до другої черги); ОСОБА_5 (в сумі 2 965, 58 грн., в т.ч. 1 071, 14 грн. (включено до першої черги ) та 1 894, 44 грн. (вимоги включено до другої черги); ОСОБА_16 в сумі 707, 84 грн. (включено до першої черги); відхилено вимоги Лубенської ОДПІ в сумі 419 912, 00 грн.; визнані вимоги внесено до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат»в визначених судом розмірах, вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку для подання чи незаявлені взагалі визнано погашеними.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Лубенська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року у справі № 23/23 в частині відхилення вимог Лубенської ОДПІ в сумі 419 912, 00 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати зазначені вимоги та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.01.2010 року апеляційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників провадження на 26.01.2010 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що ним не порушено 30-денного строку для звернення до суду з заявою про визнання кредиторських вимог, оскільки, на його думку, лише опублікування 08.05.2009 року уточнення до оголошення від 30.04.2009 року у формі публікації коду ЄДРПОУ боржника дало змогу ідентифікувати юридичну особу боржника, а відповідно 30-дений строк почав свій перебіг 08.05.2009 року.  

Крім того, Лубенська ОДПІ вказує на те, що місцевим господарським судом в порушення п. 8.10. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»були розглянуті вимоги Лубенської ОДПІ за відсутності ініціюючого кредитора, яким надавались заперечення проти них, та в порушення ст.ст. 85, 87 ГПК України повідомлено скаржника про відхилення заявлених вимог лише надісланою ухвалою.

Також, не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року у справі № 23/23 в частині визнання вимог ФОП ОСОБА_2 на суму 276 850, 83 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати його вимоги в сумі 288 850, 83 грн., в т.ч. 170 000, 00 грн. включити до першої черги, 118 850, 83 грн. включити до четвертої черги, 125, 00 грн. судових витрат включити до першої черги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.01.2010 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників провадження на 26.01.2010 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно зменшено розмір кредиторських вимог, що підлягали включенню до реєстру, на суму 12 000, 00 грн. При цьому скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд, зазначивши в ухвалі, що вимоги на суму 170 000, 00 грн. забезпечено заставою, в першу чергу включив лише 158 000, 00 грн., що суперечить ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалами від 26.01.2010 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України у зв’язку з неявкою розпорядника майна та представників кредиторів відкладено на 09.02.2010 року, зобов’язано розпорядника майна Голейну Л.Ю. надати відзиви на апеляційні скарги та ФОП ОСОБА_2, –обґрунтований розрахунок заявлених кредиторських вимог у сумі 288 850, 00 грн. з письмовими поясненнями щодо обраних строків нарахування інфляційних втрат та відсотків річних.

У судове засідання 09.02.2010 року з’явились представники від ПАТ «Перший Міжнародний Український банк», ФОП ОСОБА_2 та арбітражний керуючий, інші учасники провадження своїх повноважних представників не направили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними Повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи та повернутими примірниками ухвал з приміткою поштового відділення –«не проживає».

Від Лубенської ОДПІ через загальний відділ апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання (вх. № 2-05/410 від 01.02.2010 року) про розгляд справи за відсутності її уповноваженого представника.

Також з клопотаннями про розгляд справи без участі повноважних представників звернулись Полтавське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів фондового ринку (вх. № 2-05/544 від 08.02.2010 року), ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(вх. № 2-05/546 від 08.02.2010 року), Лубенський центр зайнятості (вх. № 1-10/88 від 09.02.2010 року).

Згідно з п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що процесуальний обов’язок щодо повідомлення всіх учасників провадження про розгляд апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції виконано належним чином.

У судовому засідання 09.02.2010 року колегією суддів вирішено об’єднати розгляд апеляційних скарг ФОП ОСОБА_2 та Лубенської ОДПІ в одне провадження.

Розпорядник майна у своєму відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 її доводи підтримав частково, при цьому надав суду свій розрахунок кредиторських вимог ФОП ОСОБА_2 у розмірі 285 514, 54 грн., які на його думку, мають бути визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів.

Зокрема, розпорядник майна вказує на те, що ФОП ОСОБА_2 при здійсненні розрахунку вимог у розмірі 288 850, 83 грн. було допущено методологічну помилку, оскільки визначаючи розмір інфляційних втрат ним не враховувались від’ємні індекси інфляції, а самі нарахування інфляційних втрат та 3 % річних здійснені не до дати порушення провадження у справі 23.03.2009 року, а до дати опублікування оголошення у газеті «Голос України»30.04.2009 року, тобто таким чином включено до загальної суми кредиторських вимог у тому числі вимоги, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, які відповідно є поточними.

У судовому засіданні представник ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»підтримав висновки, викладені розпорядником майна у відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2

У свою чергу, представником ФОП ОСОБА_2 на виконання п. 4 ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2010 року надав письмові обґрунтування заявлених кредиторських вимог та їх розрахунок від 05.02.2010 року (вх. № 2-05/484/н від 09.02.2010 року).

Зокрема в даних письмових поясненнях здійснено посилання на те, що кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2 у розмірі 288 850, 83 грн. розраховані як сума 71 015, 00 грн. боргу, що виник на підставі Договору про відступлення права вимоги від 20.07.2008 року, нарахованих на даний борг за період з 01.07.2008 року по 30.04.2009 року інфляційних втрат у розмірі 9 843, 28 грн. та 3 % річних у розмірі 1 774, 40 грн., 158 000, 00 грн. боргу, що виник на підставі Договору про відступлення права вимоги від 14.11.2008 року, та нарахованих на даний борг за період з 01.02.2008 року по 30.04.2009 року інфляційних втрат у розмірі 42 685, 75 грн. та 3 % річних 5 921, 99 грн. Дати початку нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних згідно пояснень представника ФОП ОСОБА_2 обрані довільно для спрощення розрахунків.  

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Лубенської ОДПІ розпорядник майна проти її доводів заперечив з тих підстав, що оголошення, опубліковане в газеті Голос України»30.04.2009 року, повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим відсутність у ньому коду ЄДРПОУ боржника не може впливати на процедуру банкрутства та порядок звернення кредиторів з відповідними заявами про визнання кредиторських вимог.

У судовому засіданні представники кредиторів ФОП ОСОБА_2 та ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»також проти апеляційної скарги Лубенської ОДПІ заперечили, підтримавши доводи розпорядника майна, викладені у відзиві на дану апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 слід задовольнити частково, апеляційну скаргу Лубенської ОДПІ залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 1 ст.  14 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Також кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали та матеріалів справи, до суду із заявами про визнання кредиторських вимог до боржника, у строки що встановлює наведена норма, звернулось 16 кредиторів.

Лубенська об’єднана державна податкова інспекція звернулась із кредиторськими вимогами до боржника за межами тридцятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону, а саме 05.06.2009 року, проте як оголошення про порушення провадження у справі № 23/23 про банкрутство ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат»опубліковано в газеті «Голос України»№№ 80-81, –30.04.2009 року.

Із оскаржуваної ухвали вбачається, що господарський суд Черкаської області відмовив у визнанні кредиторських вимог Лубенській ОДПІ, оскільки вони були заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, у зв’язку із чим не можуть бути розглянуті та вважаються погашеними.

          Апеляційний господарський суд погоджується із даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором на вимогу п. 2 ухвали місцевого господарського суду від 16.04.2009 року опубліковано оголошення в газеті «Голос України»№ 80-81 від 30.04.2009 року про порушення справи про банкрутство ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»у відповідності до вимог п. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Лубенська ОДПІ звернулась з вимогами до боржника на суму 853 795, 37 грн. (а.с. 191 т. 3), які неодноразово уточнювались та остаточно були сформульовані заявою від 27.10.2009 року № 6639/10/10-019 (а.с. 66, т. 5) у розмірі 419 912, 00 грн. Дані вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство станом на 23.03.2009 року, в т.ч. 47 527, 13 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки (державний бюджет); 960, 00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки (місцевий бюджет); 1 114, 17 грн. по комунальному податку; 217 892, 23 грн. по податку на додану вартість; 601, 15 грн. по збору на забруднення навколишнього природного середовища; 146 768, 02 грн. по орендній платі за землю з юридичних осіб; 5 053, 30 грн. по податку з юридичних осіб-власників транспортних засобів та інших одіяння самохідних машин та механізмів.

На підтвердження вказаної заборгованості Лубенською ОДПІ надано декларації та розрахунки, подані боржником до органу державної податкової служби, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті за результатами перевірки боржника, податкові повідомлення - рішення за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 200 –257, т. 3).

Водночас, як вбачається з календарного штампу на поштовому конверті, яким направлялась до господарського суду Черкаської області заява про визнання кредиторських вимог, вона подана до установи зв’язку 05.06.2009 року та згідно штампу загального відділу суду першої інстанції отримана останнім 18.06.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Згідно доводів апеляційної скарги Лубенської ОДПІ, місячний строк, передбачений ст. 14 Закону, повинен відраховуватись від 08.05.2009 року, тобто від дня, коли в газеті «Голос України»№ 84 було опубліковано уточнення до попереднього оголошення від 30.04.2009 року у формі публікації коду ЄДРПОУ боржника, з огляду на що, на думку скаржника, ним не пропущено строку для подання заяви про визнання кредиторських вимог.

Проте, з такими висновками Лубенської ОДПІ погодитись не можна, оскільки вони не відповідають встановленим вимогам до повідомлення про порушення справи про банкрутство.

Так, згідно з п. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з метою виявлення і, кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду номер справи, відомості про розпорядника майна.

На виконання вимог п. 2 ухвали суду від 16.04.2009 року ( а.с. 89-90, т.1), яким зобов'язано ініціюючого кредитора, ПП «Евальдо», в десятиденний термін подати до офіційно друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, розпорядником майна за дорученням ініціюючого кредитора опубліковано в газеті «Голос України»№ 80-81 від 30.04.2009 року оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат»(а.с. 92, т.1).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, зміст вищевказаного оголошення повністю відповідає вимогам п. 5 ст. 11 Закону, оскільки в ньому міститься повне найменування боржника, його поштова адреса, банківські реквізити, найменування та адреса господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

Пункт 5 статті 11 Закону не містить приписів щодо обов'язкового зазначення коду ЄДРПОУ боржника в оголошенні про порушення справи про банкрутство.

Отже, висновок суду першої інстанції відносно того, що заява Лубенської ОДПІ про визнання кредиторських вимог подана після закінчення встановленого п. 1 ст. 14 Закону тридцятиденного строку, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим

Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання , або не заявлені взагалі, –не розглядаються і вважаються погашеними про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В частині доводів апеляційної скарги щодо розгляду місцевим господарським судом вимог Лубенської ОДПІ без виклику ПП «Евальдо», яке надало заперечення проти них, колегія суддів зазначає, що такі доводи не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.10.2009 року викликано для участі у судовому засіданні 30.10.2009 року у тому числі ініціюючого кредитора. При цьому, враховуючи те, що відповідні заперечення на кредиторські вимоги Лубенської ОДПІ надавались ініціюючим кредитором у письмовому вигляді (а.с. 20-21, т. 5), суд був не позбавлений права у разі неявки останнього розглянути справу за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України. Також не знаходить свого підтвердження посилання на те, що Лубенська ОДПІ була повідомлена про результати розгляду кредиторських вимог лише з тексту надісланої поштою ухвали, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання 30.10.2009 року, у якому був присутнім представник Лубенської ОДПІ ОСОБА_17, та на який не подавалось зауважень в порядку ст. 81-1 ГПК України, за його наслідками судом винесено ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Що стосується доводів апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 відносно безпідставного зменшення судом першої інстанції розміру кредиторських вимог, які підлягали включенню до реєстру як такі, що забезпечені заставою, колегія суддів вважає їх частково обґрунтованими.

Так, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з вимогами до боржника на суму на суму 332 272, 46 грн. (а.с. 109, т. 2).

Заявою від 07.10.2009 року (а.с. 15, т. 5) ним було уточнено розмір кредиторських вимог до 288 850, 83 грн., в т.ч. 170 000, 00 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не наведено підстав відхилення частини грошових вимог та визнано кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2 у розмірі  276 850, 83 грн., з яких 158 000, 00 грн. основного боргу (включено до реєстру в першу чергу), 118 850, 83 грн. основного боргу (включено до реєстру в четверту чергу) та крім того до реєстру внесено судові витрати вказаного кредитора у розмірі 125, 00 грн. (в першу чергу).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання судом першої інстанції кредиторських вимог скаржника у зазначеному розмірі є невірним, ґрунтується на невірному застосуванні норм матеріального права, зокрема ст. 589 ЦК України, яка передбачає право заставодержателя задовольнити за рахунок предмета застави у тому числі вимоги щодо сплати процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, у зв’язку з чим в цій частині вона має бути скасована.

Правильне застосування норм матеріального права і додержання процесуальних правил є складовою частиною одного поняття законності судового рішення та можливе лише тоді, коли суд застосовує норму права не формально, а враховуючи всі обставини конкретної справи.

Так, вимоги скаржника складаються з:

70 638, 63 грн. боргу з урахуванням часткової сплати в сумі 376, 37 грн. згідно Договору про відступлення права вимоги від 20.07.2008 року (а.с. 113, т. 2), укладеного між КП «Міжрайонна оптова торгівельна база»(первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (новий кредитор), відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором по зобов'язанню ВАТ «Лубенські м'ясокомбінат»на суму 71 015, 00 грн., що виникло згідно рішення господарського суд Полтавської області від 10.06.2008 року у справі № 14/538 (а.с. 118, т. 2) про стягнення з ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»заборгованості по орендній платі, витрат по оплаті держмита та витрат на оплат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (п. п. 1.1 Договору);

9 843, 28 грн. інфляційних втрат та 1 774, 40 грн. 3 % річних нарахованих на суму зазначеного боргу у розмірі 70 015, 00 грн. боргу за період з 01.07.2008 по 30.04.2009 року;

158 000, 00 грн. боргу згідно Договору про відступлення права вимоги від 14.11.2008 року (а.с. 122, т. 2) укладеного між ПП «Айсберг»(первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_18 (новий кредитор), відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за зобов'язанням боржника в розмірі 158 000, 00 грн., яке виникло на підставі Договору поставки від 01.08.2007 року № 189 (а.с. 123, т. 2), укладеного між первісним кредитором та ВАТ  «Лубенський м'ясокомбінат»(п. п. 1.1 Договору від 14.11.2008 року);

42 685, 75 грн. інфляційних втрат та 5 921, 99 грн. 3 % річних нарахованих на суму зазначеного боргу у розмірі 158 000, 00 грн. за період з 01.02.2008 року по 30.04.2009 року.

Вимоги за Договором поставки від 01.08.2007 року № 189 забезпечені заставою майна боржника відповідно до Договору застави від 20.09.2007 року (а.с. 126, т. 2), предметом якого є обладнання, перелік якого визначено в додатку № 1 до Договору заставною вартістю 170 000, 00 грн. (п.п. З.1.1., 3.1.2. Договору).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки згідно умов Договору про відступлення права вимоги від 14.11.2008 року до скаржника перейшло право вимоги за Договором поставки від 01.08.2007 року № 189, зобов’язання божника по якому було забезпечено заставою майна у розмірі 170 000, 00 грн., ФОП ОСОБА_2 має право на включення до реєстру кредиторських вимог в першу чергу у розмірі вартості заставного майна (170 000, 00 грн.) як суми основного боргу у розмірі 158 000, 00 грн., так і нарахованих на даний борг суми інфляційних втрат та 3 % річних. Інша частина інфляційних та відсотків річних має бути включена до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Згідно приписів п. 18 Листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»від 11.04.2005 року N 01-8/344 з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове –зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Як встановлено апеляційним господарським судом виконані скаржником розрахунки інфляційних втрат та відсотків річних є невірними.

Зокрема ФОП ОСОБА_2 нараховує інфляційні втрати та відсотки річних в порядку ст. 625 ЦК України по день опублікування оголошення в газеті «Голос України»30.04.2009 року, проте як вимоги, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство є поточними, оскільки термін їх виконання настав саме після порушення справи, та які можуть заявлятись лише у ліквідаційній процедурі.

Так, згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009 року № 15 до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК). Розмір грошових зобов’язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.

Крім того, при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та відсотків річних на суму боргу згідно Договору про відступлення права вимоги від 20.07.2008 року на суму 71 015, 00 грн. ФОП ОСОБА_2 не враховано індексів інфляції з від’ємним значенням за липень та серпень 2008 року, тобто період, коли мали місце процеси дефляції.

Розпорядником майна надано альтернативний розрахунок кредиторських вимог до боржника на суму 285 514, 54 грн., в якому враховано вищезазначені помилки, проте і в даному розрахунку колегією суддів виявлено неправильне застосування методики розрахунку інфляційних втрат та інші неточності.

Так, як вбачається з даного розрахунку, розпорядник майна визначає інфляційні втрати щодо кожного місяця прострочення заборгованості окремо, після чого сумує отримані результати, що однак суперечить «Рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», викладених у Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року N 62-97р, згідно яких для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно місячні індекси інфляції, що складають відповідний період, перемножити між собою.

Крім того, при визначенні кінцевого результату розрахунку суми заборгованості з урахуванням інфляційних втрат з суми боргу у розмірі 71 015, 00 грн., розпорядником майна не зменшено її на суму 376, 37 грн., сплачених боржником, у зв’язку з чим помилково вказано, що всього сума зобов’язань з цього боргу становить 81 203, 33 грн. , тобто 71 015, 00 грн. + 8 641, 63 інфляційних втрат + 1 546, 70 грн. відсотків річних, що відповідно є невірним.

Також, невірно вказано у розрахунку кількість днів прострочення заборгованості у розмірі 158 000, 00 грн. як 335 днів, проте як реальна кількість становить 417 днів.

Таким чином, згідно вірного розрахунку, здійсненого апеляційним господарським судом кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2, що підлягають визнанню та включенню до реєстру складають:

70 638, 63 грн. боргу з урахуванням часткової сплати в сумі 376, 37 грн. (71 015, 00 грн. –376, 37 грн.) згідно Договору про відступлення права вимоги від 20.07.2008 року;

нарахованих на зазначений борг 8 663, 83 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2008 по 23.03.2009 року (71 015, 00 грн. * 0,995 * 0,999 * 1,011 * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,029 * 1,015 * 1,014 –71 015, 00 грн.) та 1546, 70 грн. 3 % річних ((71 015,00 грн. * 3 % / 365 * 263) + (70638, 63 грн. * 3 % / 365 * 2));

158 000, 00 грн. боргу згідно Договору про відступлення права вимоги від 14.11.2008 року;

нарахованих на зазначений борг 40 922, 00 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2008 по 23.03.2009 року (158 000, 00 грн. * 1,027 * 1,038 * 1,031 * 1,008 * 0,995 * 0,999 * 1,011 * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,029 * 1,015 * 1,014 –158 000, 00 грн.) та 5 415, 52 грн. 3 % річних (158 000, 00 грн. * 3% / 365 * 417).

При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що дати початку розрахунку інфляційних втрат та відсотків річних обрано кредитором довільно згідно його пояснень для спрощення самого розрахунку, у зв’язку з чим він мав право нарахувати їх за більший період ніж зазначено у відповідних заявах. Проте, враховуючи, що обґрунтованого розрахунку за період від дати виникнення права на нарахування інфляційних та відсотків річних щодо відповідних зобов’язань заявником не надавалось, вказані вище періоди обрано ним самостійно, –судом здійснено вірний розрахунок вимог саме у їх межах.

Отже, враховуючи вищезазначене, включенню до реєстру підлягають кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 285 186, 44 грн. в наступній черговості: 1) 170 000, 00 грн. основного боргу в першу чергу; 2) 115 186, 44 грн. основного боргу в четверту чергу.

Включенню в реєстр вимог кредиторів також підлягають судові витрати ФОП ОСОБА_2 за розгляд заяви про визнання кредитором на суму 125, 00 грн., в т.ч. 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 40, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (перша черга).

В частині вимог інших кредиторів боржника, які в межах встановленого ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернулись до господарського суду Полтавської області з заявами про визнання кредиторських вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає включення їх до реєстру у відповідних розмірах законним та обґрунтованим.

Так, Фізична особа ОСОБА_5 звернувся з вимогами до боржника на суму 88 561, 55 грн. (а.с. 139, т. 2).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені вимоги підтверджуються: на суму 80 510, 50 грн. –Договором поруки від 26.04.2007 року № 01-43 (а.с. 141, т.2), на виконання п. 3.1.1. якого гр. ОСОБА_5, як поручитель, виконав зобов’язання боржника перед АБ «Факторіал-Банк», як кредитором, за Договором про надання комерційного кредиту від 26.04.2007 року № 01-г/07-43 (а.с. 144, т.2), про що свідчить надані Довідка відділення № 43 АБ «Факторіал-Банк»від 18.12.2008 року № 487 (а.с. 155, т. 2) та копії платіжних документів (а.с. 156 –165, т. 2).

Оскільки між боржником та АБ «Факторіал-Банк»в забезпечення зобов’язань за Договором про надання комерційного кредиту від 26.04.2007 року № 01-г/07-43 було укладено Іпотечний договір № 01-г/07-43-ІД-01 (а.с. 147, т. 2), згідно з розділом 1 якого боржник передав в іпотеку майно на загальну суму 1 590 320, 00 грн., враховуючи приписи ч. 2 ст. 556 ЦК України, відповідно до якої до поручителя, який виконав зобов’язання забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, у тому числі, що забезпечували його виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги гр. ОСОБА_5 у розмірі 80 510, 50 грн. забезпечені заставою.

На суму 8 051, 05 грн. –Договором гарантування від 26.04.2007 року № 01-43/г (а.с. 152, т. 2), згідно з п. 2.1. якого боржник зобов’язався оплатити послуги поручителя в розмірі 10% від суми сплачених ним коштів. Відповідно до п. 2.2. зазначеного договору боржник в забезпечення зобов’язання з оплати послуг поручителя передав останньому в заставу майно на загальну суму 93 231, 72 грн.

Таким чином, кредиторські вимоги гр. ОСОБА_5 на загальну суму 88 561, 55 грн. підтверджені належними доказами, забезпечені заставою, у зв’язку з чим суд першої інстанції правомірно включив їх до реєстру вимог кредиторів боржника разом з понесеними судовими витратами кредитора у розмірі 125, 00 грн. –до першої черги.

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник Акціонерного поштового пенсійного банку «Аваль») звернувся з вимогами до боржника на суму 194 654, 51 доларів США (а.с. 172 т. 2 ).

Заявою від 17.07.2009 року № 17/10-71 (а.с. 92 т.4) ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»уточнило вимоги до боржника, просило визнати та включити в реєстр вимог кредиторів кредиторські вимоги у розмірі 159 330, 81 доларів США (1 213 941, 00 грн. згідно курсу НБУ станом на 27.05.2009 року, у тому числі 148 070,00 доларів США заборгованості по кредиту, 7 376,78 доларів США заборгованості за простроченими відсотками, 3 884,03 доларів США пені за порушення строків сплати коштів нарахованої за період з 13.02.2009 по 22.03.2009 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені вимоги підтверджуються: Кредитним договором від 14.07.2009 року № 012/09-01/2223 (а.с. 175, т. 2), копіями платіжних доручень щодо надання кредиту (а.с. 188 –191, т. 2) та рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23.12.2008 року у справі № 2-1912/2008 р. (а.с. 186, т. 2), яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_20 та ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»грошові кошти у сумі 173 596, 47 доларів США, що складає за курсом НБУ станом на 12.11.2003 року 1 006 581, 77 грн. і складається з 727 119, 36 грн. простроченої заборгованості за кредитом,  131 449, 73 грн. заборгованості що підлягає достроковому стягненню, 34 870, 13 грн. простроченої заборгованості за процентами, 111 857, 22 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 1 285, 33 грн. пені за порушення строків сплати відсотків, 1 700, 00 грн. судового збору; 30, 00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи (рішення набрало законної сили 17.02.2009 року).

З метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором від 14.07.2009 року № 012/09-01/2223 між банком та боржником було укладено: Договір іпотеки від 17.07.2006 року № 012/09-01/2223 та Додаткову угоду до нього від 27.02.2007 року № 1 (а.с. 181, т. 2), Договір застави від 22.08.2006 року № 012/09-01/2223 (а.с. 178, т. 2), Договір застави від 02.10.2006 року № 012/09-01/2223/1 (а.с. 179, т. 2).

Крім того, в забезпечення виконання боржником, ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат», зобов'язань за Кредитним договором від 14.07.2009 року № 012/09-01/2223 між банком та поручителем, гр. ОСОБА_20, було укладено Договір поруки від 14.07.2006 року № 012/09- 01/2223.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку відносно того, що кредиторські вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»на загальну суму 159 330, 81 доларів США (що складає 1 213 941, 44 грн. згідно курсу НБУ станом на 27.05.2009 року) підтверджені належними доказами, а отже підлягають внесенню до реєстру як вимоги забезпечені заставою майна боржника в першу чергу.

Акціонерний банк «Факторіал-Банк» звернувся з вимогами до боржника на суму 718 573, 09 грн. (а.с. 201, т. 2).

Заявою від 06.07.2009 року № 83 (а.с. 38 т. 4) АБ «Факторіал Банк»уточнив свої вимоги, просив визнати та включити в реєстр вимог кредиторів кредиторські вимоги у розмірі 733 136, 93 грн.

30.10.2009 року в судовому засіданні представник АБ «Факторіал-Банк»заявою без дати та номеру (а.с. 93 т. 5) уточнив вимоги до боржника у зв’язку з підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків, просив визнати та включити в реєстр вимог кредиторів кредиторські вимоги у розмірі 691 466,05 грн., у тому числі 600 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 72 216, 67 грн. заборгованості про відсотках, 16 800, 00 грн. заборгованості по комісії, 2 065, 62 грн. пені за порушення строків сплати відсотків, 383, 76 грн. пені за порушення строків сплати комісії.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені вимоги підтверджуються Договором кредиту від 26.04.2007 року № 01-г/07-43 (а.с. 206, т. 2) та Актом звірки взаєморозрахунків від 27.10.2009 року, відповідного до якого станом на 22.03.2009 року заборгованість боржника перед кредитором складає 691 466, 05 грн.

Враховуючи те, що в забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту 26.04.2007 року № 01-г/07-43 між банком та боржником було укладено Іпотечний договір від 26.04.2007 року 01-г/07-43-ІД-01 (а.с. 214, т. 2), з п. 1.2. якого боржником передано в іпотеку майно на загальну суму 1 590 320, 00 грн., –зазначені вимоги є такими, що забезпечені заставою майна боржника.

Отже, суд першої інстанції правомірно визнав кредиторські вимоги АБ «Факторіал-Банк» на загальну суму 691 466, 05 грн. (включено до реєстру в першу чергу).

ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (змінено організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», що підтверджується витягом зі Статуту ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»(а.с. 141 т. 4), Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 145 т. 4) та Довідкою з ЄДРПОУ № 051402 (а.с. 147 т.4)) звернулось з вимогами до боржника на суму 1 646 678, 46 грн. (а.с. 109 т. 3).

ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк»неодноразово уточнював грошові вимоги до боржника та остаточно сформулював їх Розрахунком заборгованості станом на 22.03.2009 року (а.с. 170, т. 4) у розмірі 1 455 533, 50 грн., у тому числі 100 617, 37 грн. заборгованості за Кредитним договором від 25.07.2005 року № 6.5-85 (а.с. 130, т. 3) та Додаткових угод до нього (а.с. 135-139, т. 3), з яких 66 388, 34 грн. - заборгованість за кредитом; 27 748, 29 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 5 006, 37 грн. пені за порушення строків повернення основної суми кредиту, 1 474, 37 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 1 354 916, 13 грн. заборгованості за Кредитним договором від 12.01.2006 року № 6.7-52 (а.с. 140, т. 3) та Додаткових угод до нього (а.с. 146-149, т. 3), з яких 1 000 000, 00 грн. заборгованості за кредитом, 273 920, 58 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 68 264, 99 грн. пені за порушення строків повернення основної суми кредиту, 12 730, 56 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих до 22.03.2009 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені вимоги підтверджуються відповідними договорами, рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2007 року у справі № 20/126 (а.с. 184, т. 3), яким вирішено стягнути з ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на користь банку 743 600, 00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 37 909,75 грн. пені за порушення строку сплати основної суми кредиту за Кредитним договором від 25.07.2005 року № 6.5-85; 1 000 000, 00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 10 509, 26 грн. пені за порушення строку сплати основної суми кредиту за Кредитним договором від 12.01.2006 року № 6.7-52, 17 920, 19 грн. витрат по сплаті державного мита та 117, 09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та Актом звірки взаєморозрахунків від 22.10.2009 року (а.с. 98, т. 5).

В забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за вказаними кредитними договорами та додатковими угодами до них між банком та боржником було укладено Іпотечний договір від 15.11.2006 року № 6.5-85/6.7-52/Іn-І (а.с. 150, т. 3); Договір застави рухомого майна від 25.07.2005 року № 6.5-85/ЗТ (а.с. 156, т. 3); Договір застави товарів в обороті від 25.07.2005 року № 6.5-85/ЗТ (а.с. 161, т. 3);  Договір застави рухомого майна від 12.01.2006 року № 6.7-52/30 з додатковими угодами до нього (а.с. 165 -175, т. 3); Договір застави товарів в обороті від 12.01.2006 року № 6.7-52/ЗТ з додатковими угодами до нього (а.с. 176-183, т. 3).

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно визнано кредиторські вимоги ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»на загальну суму 1 455 533, 50 грн. (внесенню до реєстру в першу чергу).

ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось з вимогами до боржника на суму 101 700, 45 грн. (а.с. 60, т. 2).

Зазначені вимоги підтверджені рішенням господарського суду Полтавської області від 11.03.2008 року у справі № 16/6 (а.с. 70, т. 2), яким вирішено стягнути з ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на користь ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»95 443, 95 грн. основного боргу, 6 953, 30 грн. неустойки, 1 023, 97 грн. державного мита та 69, 62 грн. судових витрат та Наказом про примусове виконання рішення від 25.03.2008 року № 16/6 (а.с. 74, т. 2).

Під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення (ВП № 7194417), з боржника стягнуто 1 790, 39 грн., що підтверджується виписками банку № U1176908 від 25.06.2008 року та U471361 від 20.03.2009 року (а.с. 77-78, т. 2), у зв’язку з чим заборгованість боржника перед кредитором ВАТ «АкселорМіттал Кривий Ріг»становить 101 700, 45 грн.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції правомірно визнано грошові вимоги у розмірі 101 700, 45 грн. (включено до реєстру 95 443, 95 грн. основного боргу в четверту чергу та 6 256, 50 грн. пені в шосту чергу).

TOB «МАКРОС» звернулось з вимогами до боржника на суму 2 183, 58 грн. (а.с. 84, т. 2).

Заявою від 29.09.2009 року № 29/09-09-юр (а.с. 9 т. 5) TOB «МАКРОС»уточнило вимоги до боржника, просило суд визнати та включити до реєстру кредиторські вимоги в сумі 2 114, 92 грн., у тому числі 1 437, 00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно Договору № Л200406МПС від 20.04.2006 року, 606, 65 грн. інфляційних нарахувань та 71, 28 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.

Зазначені вимоги підтверджені Договором № Л200406МПС від 20.04.2006 року (а.с. 86, т. 2), Накладною № 346 від 30.05.2007 року (а.с. 91, т. 2), Довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНП № 200123 від 29.05.2007 року (а.с. 82, т. 2).

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції правомірно визнано грошові вимоги у розмірі 2 114, 92 грн. (включено до реєстру в четверту чергу, судові витрати TOB «МАКРОС»в сумі 125, 00 грн., в т.ч. 85, 00 грн. витрат сплаті державного мита та 40, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в першу чергу).

Полтавське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів фондового ринку звернулось з вимогами до боржника на суму 2 720, 00 грн. штрафних санкцій (а.с. 52 т. 2).

Зазначені вимоги підтверджені Постановою ДКЦПФР про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 120-ПО від 23.09.2008 року на суму 1 020,00 грн. (а.с. 53, т. 2) та № 194-ПО від 08.12.2008 року на суму 1 700, 00 грн. (а.с. 54, т. 2).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно визнано грошові вимоги у розмірі 2 720, 00 грн. (включено до реєстру в шосту чергу).

Комунальне підприємство «Лубниводоканал» Лубенської міської ради звернулось з вимогами до боржника на суму 83 933,39 грн. (а.с. 103 т. 2).

Зазначені вимоги підтверджені затвердженою ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.06.2008 року мировою угодою у справі № 5/502 (а.с. 70, т. 4).

Отже, місцевим господарським судом правомірно визнано грошові вимоги у розмірі 83 933, 39 грн. (включено до реєстру в четверту чергу).

TOB «Акціонер» звернулось з вимогами до боржника на суму 11 890, 89 грн. (а.с. 43 т. 3)

Заявою від 16.07.2009 року № 119 (а.с. 99 т. 4) кредитор уточнив вимоги до боржника, просив суд визнати та включити до реєстру вимоги кредиторські вимоги в сумі 11 961, 29 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, кредиторські вимоги TOB «Акціонер»підтверджуються наступним.

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.05.2008 року у справі № 8/24 вирішено стягнути з ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на користь TOB «Акціонер»16 851, 85 грн. боргу, 168, 52 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року у справі № 8/24 вищевказане рішення скасовано в частині стягнення пені в сумі 7 191, 85 грн. та постановлено нове, яким стягнуто з  ВАТ !Лубенський  м'ясокомбінат»пеню в розмірі 471, 40 грн.

На примусове виконання рішення господарського суду Полтавської області від 06.05.2008 року (а.с. 105, т. 4) та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року по справі № 8/24 (а.с. 45, т. 3) господарським судом Полтавської області видано накази від 12.08.2008 року, які кредитором було пред'явлено до органу державної виконавчої служби.

В ході виконавчого провадження з боржника на користь кредитора частково стягнуто заборгованість в сумі 54, 60 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № U471371 від 20.03.2009 року (а.с. 103, т. 4), у зв’язку з чим заборгованість боржника згідно наведеного рішення склала 10 363, 32 грн.

Також, у боржника наявна заборгованість перед кредитом у розмірі 1 472, 97 грн. згідно Договору № 5/3 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів від 14.02.2008 року та Додатку № 1 до нього (а.с. 48, т. 3), що підтверджується відповідними рахунками (а.с. 52-53, т. 3) та не спростовано боржником.

Таким чином суд першої інстанції правомірно визнав вимоги ТОВ «Акціонер»в сумі 11 836, 29 грн. (включено до реєстру основний борг в сумі 11 364,89 грн. у четверту чергу, пеню в сумі 471, 40 грн. у шосту чергу, судові витрати TOB «Акціонер»в сумі 125, 00 грн., в т.ч. 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 40, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в першу чергу).

TOB «Торговий Дім «ВОЛБІ» звернулось з вимогами до боржника на суму (а.с. 38 т. 2) на суму 325 312, 64 грн.

В ході розгляду справи судом першої інстанції кредитор надав Акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 33 т. 5) між ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»та TOB «Торговий Дім «ВОЛБІ», підписаний обома сторонами, відповідно до якого заборгованість боржника перед кредитором становить 155 289, 44 грн.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, дані кредиторські вимоги підтверджуються рішенням господарського суду Полтавської області від 17.07.2007 року по справі № 20/120 (а.с. 47, т. 2), рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12 2007 року по справі № 16/372 (а.с. 48, т. 2).

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд правомірно визнав вимоги TOB «Торговий Дім «ВОЛБІ» (внесено до реєстру основний борг в сумі 140 401, 47 грн. у четверту чергу; пеню в сумі 14 887, 97 грн. в шоста чергу, судові витрати ТОВ «Торговий дім «ВОЛБІ»в сумі 120, 00 грн. у першу чергу).

ВАТ «Полтаваобленерго»в особі Лубенської філії ВАТ «Полтаваобленерго»  звернулось з вимогами до боржника на суму  31 466, 81 грн. (а.с. 58, т. 3).

Заявою від 26.08.2009 року № 05-82-04/1161 (а.с. 155 т. 4) ВАТ «Полтаваобленерго»в особі Лубенської філії ВАТ «Полтаваобленерго» уточнило суму майнових вимог до боржника, просило визнати та включити в реєстр вимоги в сумі 14 021, 28 грн., у тому числі 13 240, 59 грн. нарахування за перевищення споживання договірної величини електричної енергії, 327, 42 грн. інфляційних втрат та 453, 27 грн. пені за період лютий-березень 2009 року.

Зазначені вимоги підтверджені укладеними між сторонами Договором про постачання електричної енергії від 02.07.2003 року № 16, додатковою угодою до нього від 15.08.2005 року та переукладеним Договором про постачання електричної енергії від 01.02.2009 року  (а.с. 74-84, т. 3), Актом про споживання електроенергії понад договірну величину від 26.07.2006 року (а.с. 98, т.3) та не спростовані боржником, з огляду на що судом першої інстанції правомірно визнано вимоги Лубенської філії ВАТ «Полтаваобленерго» в сумі 14 021, 28 грн. (включено до реєстру основний борг в сумі 13 568, 01 грн. в четверту чергу; пеню в сумі 453, 27 грн. в шосту чергу).

Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття представлений Лубенським міськрайонним центром зайнятості звернулось з вимогами до боржника на суму (а.с. 55 т. 2, а.с. 116 т. 4) на суму 2 038, 68 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Зазначені вимоги підтверджені розрахунковою відомістю про нарахування перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2009 року (а.с.58, т. 2), не спростовані боржником, у зв’язку з чим правомірно визнані судом першої інстанції (внесено до реєстру в другу чергу).

Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах звернулось з вимогами до боржника на суму 221 931, 35 грн. (а.с. 1 т. 3), з яких: 37 704, 81 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків; 1 331, 83 грн. фінансових санкцій та 377, 54 грн. пені; 182 517, 17 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 25.12.2007 року по 25.05.2009 року.

Листом від 11.08.2008 року № 5918/07-05 (а.с.129 т. 4) УПФУ в м. Лубнах на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду від 07.07.2009 року щодо надання розрахунку вимог до дня порушення провадження у справі направило детальний розрахунок конкурсних вимог боржника.

В подальшому кредитором та боржником було підписано Акт звірки розрахунків за період з 20.06.2008 року по 20.03.2009 року станом на 25.03.2009 року (а.с.112 т. 5), відповідно до якого заборгованість боржника перед кредитором становить 198 706, 47 грн., т.ч.: 36 517, 53 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків; 1 198, 21 грн. штрафних санкцій та 310, 69 грн. пені; 160 680, 04 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначені вимоги також підтверджені Розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з травня 2008 року по березень 2009 року, поданих боржником до Пенсійного фонду (а.с. 5-15, т. 3); Повідомленнями УПФУ в м. Лубнах про нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(а.с. 17-30, т. 3), Рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донараховані страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с. 32 –36, т. 3) та доказами їх надсилання боржнику (а.с. 31, 38, т. 3);

Таким чином, судом першої інстанції правомірно визнано вимоги УПФ України в м. Лубнах в сумі 198 706, 47 грн. (включено до реєстру основний борг (страхові внески) в сумі 36 517, 53 грн. у другу чергу; основний борг (пільгові пенсії) в сумі 160 680, 04 грн. у третю чергу; штрафні санкції в сумі 1 198, 21грн. та пеню в сумі 310, 69 грн. у шосту чергу).

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (правонаступник Виробничого міжрайонного філіалу теплового господарства «Лубнитеплоенерго»відповідно до Рішення одинадцятої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради від 27.04.2004 року) звернулось з вимогами до боржника на суму (а.с. 21 т. 2) на суму 36 601, 11 грн. заборгованості по Договору про постачання теплового енергії у вигляді гарячої води № 1 від 22.05.2002 року (а.с. 32, т. 2).

Як вірно встановлено судом першої інстанції заборгованість боржника по оплаті послуг за опалення згідно Договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 1 від 22.05.2002 року за період з червня 2005 року по грудень 2007 року підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 20.05.2008 року по справі № 13/33 (а.с. 28, т. 2), яким вирішено стягнути з ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на користь кредитора 20 262, 56 грн. основного боргу, 1 394, 10 грн. пені, 3 575, 96 грн. інфляційних нарахувань, 588, 84 грн. річних, 261, 85 грн. держмита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  на виконання якого видано Наказ господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення від 31.05.2008 року № 13/33 (а.с. 29, т. 2).

Разом з сумою заборгованості згідно рішення господарського суду Полтавської області від 20.05.2008 року № 13/33, кредитор просить включити до реєстру суму боргу боржника у розмірі 10 035, 80 грн. за період з січня 2008 по квітень 2009 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що визнанню та включенню до реєстру кредиторських вимог підлягають лише ті, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство з вирахуванням 459, 64 грн., стягнутих з боржника в процесі примусового виконання вищевказаного рішення суду, що відповідно становить 35 727, 71 грн. Заборгованість боржника у розмірі 413, 76 грн. за квітень 2009 року виникла після порушення провадження у справі, у зв’язку в цій частині вимоги є поточними та такими, що мають заявлятися у ліквідаційній процедурі.

Отже судом першої інстанції вірно визнано вимоги ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго»в сумі 35727, 71 грн. (включено до реєстру 34 333, 61 грн. основного боргу у четверту чергу та 1 394, 10 грн. пені у шосту чергу).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Лубни Полтавської області звернулось з вимогами до боржника на суму 353 611, 45 грн. (а.с. 1 т. 2), з яких: 1 692, 22 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків, що підтверджена Розрахунковою відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2009 року, наданої боржником до Фонду (а.с. 3, т. 2); та 351 919, 23 грн. суми платежів, які підлягають капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров’ю громадян.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Лубни Полтавської області також було надано суду детальні розрахунки заборгованості по основі бору та потребах в капіталізації коштів ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»(а.с. 109 т. 4, а.с. 179 т.4).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інтонації відносно того, що кредиторські вимоги ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Лубни Полтавської області в сумі 1 692, 22 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків підтверджені належними доказами, не спростовані боржником, а тому підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів в другу чергу.

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що кредиторські вимоги в частині включення в реєстр вимог кредиторів суми платежів, які підлягають капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства відшкодувати, шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян не підлягають включенню в реєстр, оскільки вони мають розглядатися в ліквідаційній процедурі.

Так, відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників та інше.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав; виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно до статті 31 Закону, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю, відповідно до п. 1 якого здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров’ю громадян.

Згідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Системний аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що капіталізація виплат майбутніх періодів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров’ю громадян, повинна проводитись саме в період ліквідаційної процедури банкрута, оскільки саме після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов’язань вважається таким, що настав. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд в постанові від 29.11.2005 року № 7/38-21/11).

Також, до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу включено вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства «Евальдо»на загальну суму 224 634, 23 грн., що підтверджені рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2007 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року, Наказом господарського суду Полтавської області від 08.01.2008 року № 22/335, виданого на виконання вказаного рішення, Постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2008 року та Актом звірки між боржником та ініціюючим кредитором станом на 14.11.2008 року (а.с. 9-16, т. 1).

Крім того, в реєстр вимог кредиторів включено вимоги, що виникли із зобов'язань боржника перед працівниками підприємства, а саме: ОСОБА_7 в сумі 2 331, 98 грн., в. т. ч. 1 765, 08 грн. (включено до першої черги) та 566, 90 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_8 в сумі 1 009, 96 грн., в т.ч. 456, 09 грн. (включено до першої черги) та 553, 87 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_9 в сумі З 014, 21 грн., в т.ч. 383, 55 грн. (включено до першої черги) та 2 630, 66 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_10 в сумі 492, 49 грн., в т.ч. 191, 08 грн. (включено до першої черги) та 301, 41грн. (включено до другої черги); ОСОБА_11 в сумі 2 462, 77 грн., в т.ч. 1 331, 84 грн. (включено до першої черги) та 1 130, 93 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_12 в сумі 3 387, 79 грн., в т.ч. 1 598, 54 грн. (включено до першої черги) та 1 789, 25 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_13 в сумі 923, 06 грн. (включено до першої черги); ОСОБА_14 в сумі З 898, 63 грн., в т.ч. 1 149, 20 грн. (включено до першої черги) та 2 749, 43 грн. (включено до другої черги); ОСОБА_15 в сумі 3 908, 54 грн., в т.ч. 1 071, 14 грн. (включено до першої черги) та 2 837, 40 грн. (вимоги включено до другої черги); ОСОБА_5 (в сумі 2 965, 58 грн., в т.ч. 1 071, 14 грн. (включено до до першої черги ) та 1 894, 44 грн. (вимоги включено до другої черги); ОСОБА_16 в сумі 707, 84 грн. (включено до першої черги).

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необхідності скасувати підпункт 1 пункту 1 ухвали господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року з прийняттям нового рішення у скасованій частині, яким визнати кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 285 186, 44 грн. основного боргу та 125, 00 грн. судових витрат, які включити до реєстру кредиторських вимог в наступній черговості: 170 000, 00 грн. основного боргу в першу чергу, 115 186, 44 грн. основного боргу в четверту чергу та 125, 00 грн. судових витрат в першу чергу, в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року у справі № 23/23 –залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року у  справі № 23/23 –задовольнити частково.

3. Підпункт 1 пункту 1 ухвали господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року у справі № 23/23 в частині визнання вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 скасувати з прийняттям нового рішення у скасованій частині, яким визнати грошові вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 285 186, 44 грн. основного боргу, в тому числі 170 000, 00 грн. основного боргу (вимоги включено до першої черги), 115 186, 44 грн. основного боргу (вимоги включено до четвертої черги) та 125, 00 грн. судових витрат (вимоги включено до першої черги).

4. В іншій частині ухвалу господарського суду Полтавської області від 30.10.2009 року у справі № 23/23 залишити без змін.

5. Справу № 23/23 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                                                     К.В. Тарасенко

Судді:                                                                                                                            В.Ю. Шевченко

                                                                                                                                      М.Л. Яковлєв

Дата відправки  15.02.10