Справа № 33-321/2008 р.     Головуючий у 1-ій інстанції Лазарів О.Б.

Категорія:  ст.  5 ч.3 п.«г» ЗУ «Про боротьбу з корупцією»

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 жовтня 2008 року     м.  Івано-Франківськ

Заступник голови Апеляційного суду Івано-Франківської області Дячук В.М. ,

розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_3 за протестом заступника прокурора м.  Івано-Франківська,  -

встановив:

Постановою судді Івано-Франківського міського суду від 14 липня 2008 року справу щодо ОСОБА_3 закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення,  передбаченого п.«г» ч.3  ст.  5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Згідно адміністративного протоколу ОСОБА_3 ,  перебуваючи на посаді начальника сектору митного оформлення №2 Івано-Франківської митниці,  будучи державним службовцем,  порушив спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб,  уповноважених на виконання функцій держави,  в порушення вимог п.«г» ч.3  ст.  5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» надав незаконні переваги відповідальній особі від митного ліцензійного складу ТзОВ ВКФ «Українська нафтогазова компанія» ОСОБА_4 під час підготовки і прийняття нормативно-правового рішення про нескладання стосовно останнього протоколу про порушення митних правил.

У своєму рішенні суддя зазначив,  що дії ОСОБА_3  не містять ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого п.«г» ч.3  ст.  5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та закрив провадження по справі.

В протесті заступника прокурора м.  Івано-Франківська ставиться питання про скасування постанови судді як незаконної та направлення справи на новий розгляд.

Перевіривши матеріали справи,  вважаю,  що протест заступника прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом Закону України «Про боротьбу з корупцією»,  відповідальність осіб уповноважених на виконання функцій держави,  за порушення такого спеціального обмеження,  як надання незаконних переваг фізичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правовових актів чи рішень,  може наставати лише в тому разі,  коли ця особа дійсно надавала такі переваги,  тобто в умовах проведення відповідної конкурсної чи тендерної процедури між декількома претендентами вона готувала або приймала таке рішення на користь того претендента,  який фактично не мав на це право,  і в такий спосіб,  порушуючи законні права одного з претендентів на користь іншого,  надавала останньому незаконні переваги.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_3  ніякого рішення на користь ОСОБА_4 не приймав та не готував.

У тому ж випадку,  коли особа,  уповноважена на виконання функцій держави,  виявивши порушення чинного законодавства,  не вчинила дій,  які вона повинна була вчинити у відповідності з її службовими обов'язками,  або неналежно їх виконувала,  мова може йти,  при доведеності вчинення цих діянь умисно,  не про надання незаконних переваг правопорушнику,  а про приховання цих фактів чи осіб,  які їх вчинили,  або інших упущень по службі.

За наведених обставин висновок судді про відсутність в діяннях ОСОБА_3  складу зазначеного правопорушення є правильним,  підстав для скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись  ст.  ст.  293,  294 КУпАП,  -

постановив:

Протест заступника прокурора м.  Івано-Франківська залишити без задоволення,  а постанову Івано-Франківського міського суду від 14 липня 2008 року щодо ОСОБА_3,  - без зміни.