Справа № 11-449/2008р. Головуючий у 1 інстанції Фіцак Т.Д.
Категорія ст. ст. 305 ч.3;
307 ч.3 КК України Доповідач: Флісак Р.Й.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Флісака Р.Й.,
суддів: Гандзюка В.П., Іванів О.Й.,
з участю прокурора Челій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2008 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2
народження, уродженець та житель м. Івано-Франківська, українець, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утриманні має малолітню дитину, раніше двічі судимий, останній раз 14.12.2001 року Івано-Франківським Апеляційним судом за ст. ст. 69, 142 ч.3, 140 ч.2, 86 ч.2, 185 ч.3, 42 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.01.2006 року на невідбутий строк 1 рік 5 міс. 21 день із заміною на виправні роботи з утриманням 20 % заробітну в доход держави, громадянин України, -засуджений за ст. 305 ч.3 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та психотропних речовин, що були предметом контрабанди та з
конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за ст. 307 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на сім років позбавлення волі,
з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - вісім років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та психотропних речовин, що були предметом контрабанди, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання рахується ОСОБА_1 з 14.02.2008 року.
Згідно ст. 81 КПК України вирішено питання речових доказів, а також на підставі ст. 93 КПК України відшкодовано судові витрати.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 13.02.2008 року їдучи автомобілем „Мазда" із республіки Польща в Україну незаконно перемістив через митний кордон України в пункті пропуску Шегині Західної регіональної митниці з приховуванням від митного контролю особливо небезпечні психотропні речовини, наркотичні засоби, а також незаконно зберігав і перевозив з метою збуту психотропні речовини та наркотичні засоби в особливо великих розмірах.
Зокрема, в засудженого в цей же день під час затримання в м. Галич було виявлено два поліетиленові пакети з порошком вагою 263, 9 г та 0, 2 г із вмістом психотропної речовини, амфетаміну, вага якого в порошку становить 94, 534 г;
• - два поліетиленових пакети з порошком відповідно 113, 9 г та 124, 5 із вмістом психотропної речовини - амфетаміну, вага якого в порошку становить 83, 44 г;
• - особливо небезпечну психотропну речовину МДНА (екстезі) у вигляді таблеток вагою 84, 04 г, загальна кількість психотропної речовини в яких становить 11, 35 г, що є великим розміром;
- особливо небезпечну психотропну речовину ПМА (параметоксиамфетамін) у вигляді
таблетки , вагою 2, 64 г, загальна кількість психотропної речовини в якій становить 1, 32 г.
- особливо небезпечний наркотичний засіб смолу канабісу 2, 5 г.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що суд не роз’яснив йому зміст ст. 299 КПК України, хоча фактично він не був згідний з кваліфікацією своїх дій.
Крім цього вважає, що суд належно врахував пом’якшуючі покарання обставини.
Просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Челій О.І., яка заперечувала проти апеляції і вважала вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Винність засудженого ОСОБА_1 доведена приведеними у вироку доказами, яким суд дав об’єктивну оцінку, його дії за ст. ст. 305 ч.3, 307 ч.3 КК України кваліфіковано правильно.
Твердження засудженого в апеляції про неправильну кваліфікацію своїх дій не заслуговує на увагу, оскільки під час судового розгляду справи він не оспорював фактичних обставин справи.
Необґрунтованим є і твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що суд належно не роз’яснив йому зміст ст. 299 КПК України, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с. 38) та заяви засудженого йому було роз’яснено, що він не вправі буде оспорювати фактичні обставини справи, а значить і кваліфікацію своїх дій в апеляційному порядку.
Призначаючи покарання засудженому суд врахував цілий ряд пом’якшуючих покарання обставин і визнав за можливе, на підставі ст. 69 КК України, призначити покарання нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ч.3 ст. 307 КК України. В зв"язку з цим підстав для пом’якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
Підстав для зміни вироку чи його скасування, про що йдеться в апеляції засудженого, не встановлено.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2008 року - без зміни.