Справа № 1328/7549/12                                 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/783/1441/18                 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого – Павлишина О.Ф.,

суддів – Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю представника ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2018 начальник філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» - ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із заявою про ухвалення додатково рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №1328/7549/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 в якому вказати: стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №1 від 08.03.2011 в сумі 40 365,19 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 322 566,95 грн. В обґрунтування заяви посилався на те, що 16 січня 2013 року Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі №1328/7549/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 320 968,35 грн., а також судовий збір в сумі 3 219 грн. сплачений позивачем при зверненні до суду, а всього 324 187,35 грн. Позивач у своїх позовних вимогах просив стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії №1 від 08.03.2011 в сумі 40 365,19 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 322 566,95 грн., проте, як вказує позивач, судом вирішено стягнути гривневий еквівалент, що не відповідає та суперечить договору та позовній заяві. З огляду на наведене, позивач просив суд ухвалити додаткове рішення.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк». В апеляційній скарзі стверджує, що ухвала є необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом вирішено позов задовольнити, при цьому зазначено стягнути гривневий еквівалент, що не відповідає та суперечить договору та позовній заяві. Вважає, що судом не ухвалено рішення стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 40 365,19 дол. США, в обґрунтування яких надавались докази, а саме копія договору відновлюваної кредитної лінії, копії додаткових договорів та розрахунок заборгованості. Стверджує, що судом не взято до уваги те, що рішенням суду, стосовного якого позивач просив ухвалити додаткове рішення визнано право Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» на стягнення заборгованості за кредитним договором та не зазначено точної грошової суми, присудженої до стягнення, оскільки сума в розмірі 320 968,35 грн., зазначена судом у рішенні від 16.01.2013 року не є заборгованістю по кредитному зобов’язанню, а лише гривневим еквівалентом заявлених у позовній заяві грошових вимог. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» - ОСОБА_2, які аналогічні доводам апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що жодна з передбачених ст. 270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення відсутня, а тому судом підстав для ухвалення додаткового рішення не встановлено.

Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки його суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. З врахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 320 968,35 грн., а також судовий збір в сумі 3 219 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, а всього 324 187,35 грн.

Разом з тим, матеріалами справи стверджується, що в позовній заяві постановлено вимогу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 40365, 19 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 322 566,95 грн. (а.с.2)

Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Вказані обставини та положення закону залишились поза увагою суду першої інстанції, в зв»язку з чим колегія суддів вважає, що суд не дав жодної оцінки доводам позивача в заяві про те, що він просив стягнути заборгованість в сумі 40365, 19 доларів США, з визначенням її в гривневому еквіваленті, а відтак не спростував фактичне посилання на п.1 та п.2 ч.1 ст. 270 ЦПК України. (а.с.87)

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи відсутність правових підстав для ухвалення апеляційним судом додаткового рішення, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15.06.2018 року.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_5