Справа № 737/572/17

Проваждення № 2/737/72/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року                 смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області

суддяОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/572/17  

за позовомОСОБА_3

доОСОБА_4 ОСОБА_5

про поділ спільного майна подружжя, визнання недійним договору

учасники справи та представники:

позивачне з’явилась

представник відповідача ОСОБА_6

відповідач ОСОБА_4не з’явився

представник відповідача не з’явився

відповідач ОСОБА_5не з’явилась

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

06 липня 2017 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_4, мотивуючи його тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 жовтня 2016 року розірвано шлюб між сторонами. За час спільного проживання подружжя набуло у власність мотоцикл МТ вартістю 9000 грн. та автомобіль НОМЕР_1 вартістю 14000 грн., загальна вартість майна 23000 грн. Зазначене майно перебуває у відповідача.

Просила суд поділити між сторонами майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши у власність ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1, припинивши право власності ОСОБА_4 на цей автомобіль; ОСОБА_4 – мотоцикл МТ.

Відповідач ОСОБА_4 направив суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, вважав його незаконним, безпідставним та необґрунтованим. Вважав, що позивачем пропущений трирічний строк позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 72 СК України, оскільки шлюбні відносини припинили своє існування в серпні 2012 року, домовленості щодо порядку користування спільним майном у сторін не було.

Після закриття підготовчого провадження, однак після отримання з Регіонального сервісного центру МВС України в Чернігівській області інформацію про транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_4 з 24.01.1994 року по грудень 2016 року включно, позивач заявила додаткову позовну вимогу, пов’язані з тим, що 13.02.2018 року, після відкриття провадження у даній цивільній справі, відповідач за договором купівлі-продажу, укладеним в територіальному сервісному центрі 7441 в Чернігівській області, перереєстрував автомобіль на нового власника ОСОБА_5, яка є матір’ю відповідача. Позивач вважає, що цей договір купівлі-продажу, укладений щодо спільного майна подружжя без її згоди, суперечить закону та вчинений внаслідок помилки продавця та покупця щодо прав та обов’язків сторін на укладення договору за відсутності не те що письмової, а і будь-якої згоди другого подружжя.

Остаточно просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, укладений 13.02.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; поділити між сторонами майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши у власність ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ, 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, припинивши право власності ОСОБА_4 на цей автомобіль; ОСОБА_4 – мотоцикл КМЗ ДНЕПР МТ, 1972 року випуску, СВ 2597 АА, припинивши право власності ОСОБА_3 на цей автомобіль; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2500 грн. вартості переотриманої частки у спільному майні подружжя.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наполягали на тому, що зміна позовних вимог після закінчення позовного провадження, в порушення вимог ст. 49 ЦПК України, є підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідач ОСОБА_5 у відзиві на позов зазначила, що нею не було порушено жодних вимог чинного законодавства при купівлі автомобіля, і що вона не помилялась щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо прав та обов’язків сторін при здійсненні купівлі-продажу за відсутності згоди на те колишньої дружини її сина.

Заяви, клопотання

Разом з позовною заявою позивач заявила клопотання про повідомлення реквізитів депозитного рахунку (а.с. 7-8) та про витребування доказів, а саме просила витребувати у відповідача технічний паспорт на належний йому автомобіль марки ВАЗ, витребувати із Сервісного центру МВС у Чернігівській області довідку про належні ОСОБА_4 транспортні засоби у період з 1994 року по грудень 2016 року (а.с. 7).

Клопотання про витребування доказів було задоволено частково, витребувано з Регіонального сервісного центру МВС України в Чернігівській області інформацію про транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_4 з 24.01.1994 року по грудень 2016 року включно.

Інші процесуальні дії

Позовна заява надійшла до суду 06.07.2017 року.

06.07.2017 року автоматизованим авторозподілом не вдалося визначити суддю для розгляду заяви через відсутність в Куликівському районному суді Чернігівської області суддів для розподілу справи.

У січні 2018 року у зв’язку із тимчасовим переведенням судді Усенко Л.М. на роботу на посаду судді Куликівського районного суду Чернігівської області було проведено повторний авторозподіл справи та передано заяву на розгляд судді Усенко Л.М.

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження. Підготовче судове засідання проведене 21.02.2018 року.

       29 травня 2018 року ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок суду 2500 грн.

Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 січня 1994 року, що встановлено рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 жовтня 2016 року, яким розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 22).

Із листа Регіонального сервісного центру МВС України в Чернігівській області від 07.03.2018 року № 31/25/6-436вх вбачається, що за відповідачем ОСОБА_4 зареєстровані наступні транспортні засоби: з 08.05.1992 року мотоцикл ММВЗ ОСОБА_6 311212, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, рама БН, технічний НОМЕР_4; з 02.05.2005 року мотоцикл КМЗ Днепр МТ 9, 1972 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5, рама 29214. 03.08.2010 року на КМЗ Днепр МТ 9 державний номерний знак НОМЕР_5 було змінено на СВ2597АА та видано свідоцтво про реєстрацію ТЗ САА 824094

З 11.10.2007 року на ОСОБА_4 був зареєстрований автомобіль ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, кузов ВАЗ21011502438. 13.02.2018 року по договору купівлі - продажу, укладеному в територіальному сервісному Центрі 7441 МВС в Чернігівській області, перереєстровано на нового власника ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40).

Таким чином, два транспортні засоби дійсно були придбані сторонами в період шлюбу, та один з них відчужений відповідачем.

В судовому засіданні сторони дійшли згоди, що вартість автомобіля ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 становить 14 000 грн., мотоциклу КМЗ Днепр МТ 9, 1972 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 – 9000 грн.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

       Неналежних чи недопустимих доказів сторонами не надано.

Оцінка аргументів учасників справи

Аргументи позивача про те, що транспортні засоби перебували у спільній сумісній власності подружжя і частки позивача та відповідача є рівними, ґрунтуються на законі.

Зі змісту рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.10.2016 року вбачається, що з позовом про розірвання шлюбу звернувся ОСОБА_4, який зазначив, що шлюбні стосунки припинені у 2012 році, та що відповідач (ОСОБА_3М.) не бажає добровільно розірвати шлюб. З рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.03.2017 року про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, вбачається, що ОСОБА_3 послалась на те, що шлюбні стосунки з відповідачем припинені у жовтні 2016 року.

Таким чином, посилання ОСОБА_4 на те, що шлюбні відносини припинені у 2012 році, не ґрунтується на беззаперечних доказах, тому суд не може погодитись з запереченнями проти позову в тій частині, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Окрім того, ст. 72 СК України чітко визначено, що позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.  До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. 

Суд прийняв до розгляду зміни до позову ОСОБА_3 після закриття підготовчого судового засідання на підставі ч.3 ст. 51, 222 ЦПК України, оскільки ОСОБА_4 здійснив відчуження частини спірного майна після відкриття провадження у справі, чим поставив ОСОБА_3 у ситуацію, коли вона до початку розгляду справи по суті не могла знати про порушення свого права та ефективно його захистити. З цих підстав суд не приймає аргументи сторони відповідача, що несвоєчасна зміна позовних вимог є підставою для відмови у розгляді позову або у його задоволенні.

Висновки щодо порушення прав

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 згоди в усній чи письмовій формі на відчуження автомобіля не надавала.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі порушили права позивача, як власника на спільне майно подружжя, а тому договір купівлі-продажу транспортного засобу від 13.02.2018 року підлягає визнанню недійсним.

Норми права, які застосував суд

Згідно з правовою позицією у справі № 6-17 цс 17 Верховного Суду України за змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

За змістом статті 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, якщо не доведено протилежне.

За статтею 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

За нормами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана в письмовій формі.

Разом з тим, відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним.

Так, пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв’язку слід дійти висновку, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

За обставинами даної справи у суду є підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяли недобросовісно по відношенню до позивача, про що свідчить укладення договору купівлі-продажу автомобіля після відкриття провадження у справі, де цей автомобіль є предметом позову (ухвала від 24.01.2018 року, договір про надання відповідачу юридичних послуг від 31.01.2018 року, розписка про отримання ухвали суду 02.02.2018 року, ознайомлення адвоката відповідача з матеріалами справи 08.02.2018 року, договір купівлі-продажу від 13.02.2018 року), відсутність будь-який відомостей про сплату грошей за автомобіль, відсутність посилання на обставини, які спонукали відповідача вчинити відчуження спірного автомобіля, оскільки обидва відповідачі проживають за однією адресою, відсутні докази реального переходу речі від продавця до покупця.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачі не навели обґрунтованих заперечень проти вимоги про визнання права власності на автомобіль саме за ОСОБА_3, заперечення ОСОБА_4 полягали тільки у тому, що автомобіль відчужений.

Розподіл між сторонами судових витрат

Документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір у сумі 640 грн. при поданні первинного позову та 704 ,80 грн. при поданні позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 12.04.2018 року. Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України про покладення судового збору на сторони пропорційно розміру позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача судовий збір, сплачений при пред’явленні позову, у розмірі 640 грн., судовий збір сплачений позивачем після відчуження автомобіля, суд вважає за можливе стягнути з обох відповідачів у рівних частках.

Доказів витрат на проїзд, втраченого заробітку, оплати правничої допомоги, тощо, суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -    

В И Р І Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7, м. Чернігів, вул. Весняна, 21-а) задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, кузов ВАЗ 321011502438, укладений 13 лютого 2018 року між ОСОБА_4 (с. Виблі Куликівського району Чернігівської області, вул. Нова, 18 ) та ОСОБА_5 (с. Виблі Куликівського району Чернігівської області, вул. Нова, 18) в територіальному сервісному центрі 7441 в Чернігівській області.

Поділити між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_3 автомобіль ВАЗ 2101, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, кузов ВАЗ 321011502438, припинивши право власності на нього ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на мотоцикл КМЗ ДНЕПР МТ 9, 1972 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8., рама 29214, припинивши право власності на нього ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 різницю у вартості об’єктів спільної сумісної власності у розмірі 2500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір у загальній сумі 992,40 грн., стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 352,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області  через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 18.06.2018 року.

Суддя                                         Л.М. Усенко