Справа № 2-431, 2009 року

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 року                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                                      Марущак Н. М.,

при секретарі:                                               Грибань Ю. Г.,

з участю позивача:                                  ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2 сільської ради:       ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права на спадщину за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідно погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок № 24 по вул. Гагаріна в с. Юрківка Ставищенського району Київської області відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила частку в його майні ОСОБА_4, яка набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору.

5 грудня 2000 року ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчений та зареєстрований в реєстрі № 36 ОСОБА_2 сільської ради, у відповідності до якого ОСОБА_5 заповіла все її майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і взагалі все те, що належало б їй на день смерті заповіла позивачу.

19 вересня 2004 року померла ОСОБА_5, спадщину після смерті якої прийняв він - її онук, як спадкоємець за заповітом, який отримав в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна.

Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити йому (позивачу), як спадкоємцю права на будинок. Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 13810 гривень, загальна площа 33,5 кв. метри, житлова площа 18,2 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована.

Позивач просить суд визнати за ним право на спадщину за заповітом після смерті 19 вересня 2004 року ОСОБА_5 на вищевказаний житловий будинок.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_3, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала, зробивши про це усну заяву. Суду пояснила, що відповідно до записів погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки даний будинок відносився до майна колгоспного двору; на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила права на частку в його майні ОСОБА_5 Позивач є її онуком, на якого вона склала заповіт. Інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку в спадковому майні, немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, усну заяву про визнання позову представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_3,  яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до записів погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок № 24 по вулиці Гагаріна в с. Юрківка Ставищенського району Київської області відносився до майна колгоспного двору; на час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила права на частку в його майні ОСОБА_5, яка і набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору. 5 грудня 2000 року в ОСОБА_2 сільській раді Ставищенського району Київської області ОСОБА_5 склала заповіт за реєстром № 36, яким заповіла все майно (позивачу) ОСОБА_1 19 вересня 2004 року померла ОСОБА_5, спадщину після смерті якої прийняв позивач, як спадкоємець за заповітом, відповідно ст. ст. 1223 ч. 1, 1268 ч. 3, ст. 1270 ч. 1 ЦК України, оскільки до дня смерті проживав разом зі спадкодавицею. Вартість вищевказаного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 13810 гривень, загальна площа 33,5 кв. метри, житлова площа 18,2 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок не приватизована.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.)  майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності ОСОБА_2 сільською радою на вищевказаний будинок на ім’я ОСОБА_5 не видавалось і сільська рада відмовила позивачу у видачі такого свідоцтва на ім’я ОСОБА_5 оскільки первинна видача свідоцтв на право власності вказаним Типовим положенням на ім’я померлих не передбачена.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 за життя набула право власності на вказаний будинок, як член колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), а після смерті останньої позивач набув право на спадщину за заповітом на вказаний будинок і оскільки представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 сільська рада до пред’явлення позову про визнання права на спадщину за заповітом і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов’язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1223 ч. 1, 1268 ч. 3, ст. 1270 ч. 1  ЦК України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом після смерті 19 вересня 2004 року ОСОБА_5 на житловий будинок № 24 по вулиці Гагаріна, в с. Юрківка Ставищенського району Київської області, загальною площею 33,5 квадратних метри, житловою площею 18,2 квадратних метри, вартістю 13810 (тринадцять тисяч вісімсот десять) гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя: