КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 2-а-41/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 11 лютого 2010 року                                         м. Макіївка

    Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя         Єжов В.А.

при секретарі               Кулаковській О.Ю.

за участю

позивачки             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області   про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

    15 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про поновлення терміну оскарження постанови та скасування постанови від 18 червня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на неї стягнення у виді штрафу за перевищення швидкості, мотивуючи свої вимоги порушенням протиправними діями суб’єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.

 У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалась на обставини, викладені у заяві та зазначила, що 7 жовтня 2009 року вона отримала від судового виконавця копію постанови управління ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Сімферополя і АТИ при УДАІ Головного управління МВС України в АР Крим про накладення на неї адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 122 КпАП України за перевищення швидкості у населеному пункті, що було зафіксовано приладом «Візір» № 0810711.

З постанови вона дізналась, що 17 червня 2009 року 17 червня 2009 року о 11 годині 11 хвилин на 11 кілометрі Обходу м. Сімферополя при дозволеній швидкості 60 км/г, вона рухалась зі швидкістю 95 км/г.

 ОСОБА_1 зазначила, що в цей день її співробітники ДАІ не зупиняли, протокол про порушення правил дорожнього руху не складався, пояснень щодо вчиненого правопорушення вона нікому не давала. Крім того, додана до протоколу фотозйомка із визначенням швидкості автомобілю - 95 км/г не містить в собі даних про знаходження в цей час автомобіля на автошляху, де швидкість обмежена 60 км/г, а також зазначила, що зазначена постанова винесена з порушеннями ст. 14-1 КпАП України, а саме фото фіксація правопорушення проводилась приладом «ВІЗІР», який не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він безпосередньо керується співробітником ДАІ, що не відповідає приписам зазначеної статті.

 Просила поновити строк для оскарження протоколу посадової особи, оскільки отримала та ознайомилась з ним тільки після спливу терміну для його оскарження, скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення оскільки в ньому відсутні відомості про вчинення правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення.

Представник управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

Постановою від 18 червня 2009 року АК № 130699, винесеною старшим інспектором роти ДПС ВДАІ м. Сімферополь лейтенантом міліції ОСОБА_2, водія транспортного засобу «Субару» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано винною у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 612 грн.

В постанові зазначено, що 17 червня 2009 року о 11 годині 11 хвилин на 11 кілометрі Обходу м. Сімферополя водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася в населеному пункті м. Сімферополя, де встановлено обмеження швидкості до 60 км/г, зі швидкістю 95 км/г.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

 Адміністративним правопорушенням за правилами частини першої статті 122 КпАП України визнається, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів на годину.

Відповідно до вимог статті 293 КпАП України і роз’яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 198 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.

Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах її компетенції 18 червня 2009 року і в порушення вимог ст. 285 КпАП України вручена притягнутій не в триденний строк, а тільки 7 жовтня 2009 року.

Приймаючи до уваги положення ст. 289 КпАП України про те, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, позивач зі скаргою звернувся до суду після спливу терміну на оскарження.

    Відповідно до вимог статей 99, 100 Кодексу Адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у позивача суб’єктивного права і факт його порушення, причина пропуску строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновляється.

 Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов’язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог статті 10 КпАП України вина є обов’язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Управлінням Державтоінспекції не надано об’єктивних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 та про вчинення нею правопорушення на тій частині автошляху, рух по якому обмежено швидкістю 60 км на годину.

 За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП України у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 18 червня 2009 року скасуванню.

Відповідно до вимог частини другої статті 38 КпАП України адміністративне стягнення по справам про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді) може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Статтею 247 КпАП України визначено, що при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу, правопорушення в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.

Судові витрати по розгляду справи сторонами не понесені і, оскільки заявника звільнено від судового збору при поданні скарги, вони відносяться судом на рахунок держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 10, 38, 247, 251, 255, 258, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Пропущений ОСОБА_1 з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 на неправомірні дії службової особи управління ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Сімферополя і АТИ при УДАІ Головного управління МВС України в АР Крим задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18 червня 2009 року № АК 130699 про накладення на  ОСОБА_1  за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 612 грн. скасувати

Справу про адміністративне правопорушення за ознаками частини 1 статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: