АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9312/14 Справа № 2-5287/11 Головуючий у 1 й інстанції - Кудрявцева Т. О. Доповідач - Колодяжна Н.Є.

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Надтока А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, КЖЕП № 36 м. Дніпропетровська, третя особа - Орган опіки та піклування Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради - про зобов'язання виконати певні дії, вселення, визначення порядку користування квартирою, відкриття особового рахунку; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради - про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши скаргу, справу, вважає скаргу обґрунтованою, а оскаржуване рішення незаконним, таким, що підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та з постановленням рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового Кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності до ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги про вселення та визначення порядку користування житлом, і відмовляючи у вимогах про визнання такими, що втратили право користування житлом, - суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачка та її донька, будучи зареєстрованими у спірній квартирі, позбавлені права користування нею, оскільки відповідачі їм в цьому чинять перешкоди.

Такий висновок суду ґрунтується на неповно з*ясованих обставинах справи, зроблений без врахування усих матеріалів справи, не відповідає дійсним обставинам, а рішення ухвалене з порушенням ст. ст. 213, 214 ЦПКУ, зокрема, не містить взагалі мотивів та висновків в частині вимог про втрату права користування та в частині задоволення вимог щодо визначення порядку користування квартирою та виділення позивачці та її доньці кімнати 18.2м2 без вирішення цього ж питання відносно інших користувачів квартири.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі ордеру № 886 від 24.08.1989 року, виданому ВО «Південний машинобудівний завод» батьку позивачки - ОСОБА_6 складом сім'ї 4 особи - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, була надана для проживання трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 65,40 кв.м., житловою площею 41,64 кв.м., площею кімнат: 18.2м2, 12м2, 11.9м2. Вищезазначені особи були зареєстровані у квартирі та проживали в ній.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, особовий рахунок у вказаній квартирі залишився непереоформленим.

05.03.1994 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_7 та стала проживати з ним у його квартирі за адресою АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2. у них народилася донька ОСОБА_3, яка була зареєстрована в спірній квартирі з моменту народження, а 26.10.2004. ОСОБА_8 була виписана з цієї квартири до батька.

Після розлучення з чоловіком в 1996 році ОСОБА_2 почала знову постійно з донькою проживати в спірній квартирі, де жила по 2002 рік.

В результаті повторної реєстрації шлюбу з чоловіком, ОСОБА_2 знову стала проживати з ним та дочкою за адресою АДРЕСА_3.

Ця обставина зазначається самою позивачкою у її позовній заяві, а тому факт проживання її по АДРЕСА_2 з 2003року є доведеною обставиною та, крім того, на підтвердження тверджень ОСОБА_4 про непроживання ОСОБА_2 у спірній квартирі з 2003 року в судовому засіданні свідчили ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також відповідачкою наданий Акт перевірки паспортного режиму АДРЕСА_4, складений посадовими особами КЖЕП №13.

В 2008 році квартира чоловіка ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 була приватизована і її власниками по 1/2частині стали її чоловік ОСОБА_11 та дочка ОСОБА_8.

Не зважаючи на наявність у ОСОБА_3 права власності на частину квартири батька, 22.04.2011. позивачка без згоди інших користувачів знову зареєструвала неповнолітню, на той час, дочку у спірній квартирі, після чого 20.05.2011. звернулась до суду із даним позовом про їх вселення та виділення їм окремої кімнати більшою площею, а саме, 18.2 м2.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ОСОБА_2 та її матір*ю, братом - ОСОБА_4, ОСОБА_5- тривалий час існують неприязні відносини, в тому числі, щодо порядку користування спірною квартирою, відповідачі заперечують проти проживання позивачки з її дочкою з огляду на наявність у них іншої сім*ї та їх постійне проживання по АДРЕСА_2.

Вирішуючи спір, місцевий суд залишив без уваги та оцінки питання про те, чи дійсно позивачка мала право на користування спірною квартирою, а чи вона та дочка втратили таке право.

Між тим, з огляду на встановлені обставини справи, є підстави вважати, що маючи іншу сім*ю та проживаючи постійно тривалий час, з 2003року разом зі своєю сім*єю за іншою адресою, позивачка та її дочка відповідно до вимог ст.ст. 71,72 ЖКУ є такими, що втратили право користування спірним житлом без поважних причин.

Доводи позивачки про її часткове проживання, та відвідування спірної квартири є нелогічними, такими, що не заслуговують на увагу, оскільки епізодичні появи не з метою постійного проживання, а для утримання за собою житла не перериває строків відсутності особи за місцем проживання та не дає їй права користуватися цим житлом в обсязі, розумінні та у відповідності до правил, передбачених ст. 64 Житлового кодексу України.

Посилання ОСОБА_2 на відвідування лікарні за місцем її реєстрації не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається із виписки із амбулаторної карти, - такі відвідування мали місце саме по 2002 рік, а спірний період починається з 2003року, а з цього часу за медичною допомогою до поліклініки за спірною адресою вона не зверталась.

З огляду на те, що постійної участі у сплаті усих комунальних платежів за спірний період позивачка не приймала, оскільки факт сплати нею «інших комунальних послуг» не тільки нею не доведений, але й спростований наданими ОСОБА_4 копіями квитанцій про сплату саме нею, комунальних послуг, -

є підстави вважати, що укладення ОСОБА_2 29 травня 2011 року з підприємством «Дніпрокомунтранс» Договору мало на меті утворення видимості обслуговування спірної квартири в зв*язку із зверненням у цьому ж місяці і році з позовом до суду.

Оскільки є доведеним факт втрати відповідачами за зустрічним позовом права користування спірною квартирою, рішення суду в частині відмови у цих вимогах та в частині задоволення вимог позивачки як незаконне підлягає скасуванню з ухваленням відповідно до вимог ст.309 ч.1, 3, 4 ЦПК нового рішення про задоволення зустрічного позову та залишення без задоволення вимог про вселення, визначення порядку користування квартирою із зобов*язанням житлового органу укласти окремий договір найму на кімнату пл.. 18.2м2.

Керуючись ст.ст. 307, 309ч.1 пп.1, 3,4, ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, КЖЕП № 36 м. Дніпропетровська - про вселення, визначення порядку користування квартирою - в і д м о в и т и.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради - про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та її доньку ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішення чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична