Справа № 4с-3/2010
УХВАЛА
Іменем України
«16» червня 2010 року
М.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі:
головуючого судді - Парій О.В.,
при секретарі - Мирошниченко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, заінтересовані особи Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 та відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в який зазначила, що відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду від 19.01.09 року визнано недійсним пункт 2 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 273 від 22.05.1998 року про розділ земельної ділянки по вул.Лієпайська № 42 в м.Бердянськ та закріплення земельних ділянок за домоволодіннями по вул..Лієпайська, 42 та вул..Лієпайська, 42а. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19.03.09 року рішення суду залишено без змін. Бердянський міськрайонний суд 01.06.09 року видав виконавчий лист, який було пред'явлено для примусового виконання до відділу ДВС Бердянського МРУЮ 10.06.09 року. Державний виконавець Красницька С.С. 12.06.09 року винесла постанову про відмову у прийнятті виконавчого документу та про відмову у відкритті виконавчого провадження. Дану постанову отримано 02.07.09 року. Вважає, що постанова є незаконною, оскільки примусове виконання рішень суду в Україні покладено на Державну виконавчу службу. Державний виконавець необґрунтовано послався на п. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дана норма Закону визначає її застосування в інших передбачених випадках, які виключають виконавче провадження. Зазначене рішення суду повинно виконуватися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в примусовому порядку. Просить визнати постанову державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_2 неправомірною та зобов'язати відділ ДВС виконати рішення суду від 19.01.09 року та виконавчий лист від 01.06.09 року № 2-779/09.
В судовому засіданні заявник доводи, викладені в скарзі підтримала. Вважає, що Державний виконавець повинен був відкрити провадження у справі та потім звертатися до суду з поданням про встановлення способу і порядку виконання рішення.
В судовому засіданні Державний виконавець відділу ДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_3, діюча як представник відділу ДВС, доводи, викладені в скарзі не визнала. Зазначила, що Державний виконавець діяла у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Заявнику відмовлено у прийнятті виконавчого документу до провадження та у відкритті виконавчого провадження, оскільки в судовому рішенні вже зазначено про визнання пункту рішення недійсним та в рішенні суду та у виконавчому листі відсутні заходи примусового виконання. Вважає, що у виконавчому документі повинно бути зобов'язання виконати певні дії або утриматися від їх виконання.
Аналізуючи докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 383-385 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу можна подати до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.
Судом встановлено, що про порушення прав чи свобод ОСОБА_1 дізналася 02 липня 2009 року після отримання копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Скаргу подано до суду 04 липня 2009 року. Суд приходить до висновку, що строк звернення зі скаргою до суду не сплив.
Судом також встановлено, що виконавчий лист № 2-779/2009 виданий 01.06.09 року на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду від 19 січня 2009 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 19.03.09 року про визнання недійсним пункту 2 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 273 від 22.05.1998 року, пред'явлений до примусового виконання ОСОБА_1 10.06.09 року (вхідний № 10274/05-59/2 від 10.06.09 року). Постанова про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження винесена 12.06.09 року. Підставою відмови зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження»: відсутні заходи примусового виконання передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.ст. 368, 369 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.ст. 4, 18, 19, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках. У виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб — платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа про виконання рішення, зазначеного у статті 18-1 цього Закону; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; 7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові. Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
Виходячи з викладеного, аналізуючи текст рішення Бердянського міськрайонного суду від 19.01.09 року та виконавчого листа № 2-779/2009 від 01.06.09 року, наданого для виконання до відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції, суд приходить до висновку, що виконавчий документ містить зазначення про визнання недійсним пункту рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради, проте у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання, передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Отже дії Державного виконавця відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 по винесенню постанови від 12.06.09 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-779/2009 Бердянського міськрайонного суду від 01.06.09 року є правомірними.
Враховуючи викладене, розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 151-153, 210, 293, 383-385 ЦПК України, ст.ст. 4, 18, 19, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
ОСОБА_4