ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3772/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  Пліша М.А.,

суддів                                                                       Макарика В.Я., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання                    Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (суддя Баб’юк П.М., м. Тернопіль, повний текст складено 02.04.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до головного управління ДФС у Тернопільській області в якому просив визнати протиправними дії ГУ ДФС в Тернопільській області при формуванні вимоги про сплату боргу №Ф-У 54489 від 04.08.2016, передачі її до примусового виконання у Тернопільський міський відділ ДВС та несвоєчасному повідомленні ДВС про відкликання вимоги, здійсненні виконавчого провадження ВП №52823074 від 07.11.2016, відкритого на підставі вимоги №Ф-У 54489 від 04.08.2016; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області відшкодування матеріальних збитків у розмірі 1631 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі зазначає, що недоїмка по сплаті ЄСВ у розмірі 2040,53 грн не є складовою боргу, включеного до вимоги №Ф-У54489-17 на суму 4948,6 грн, а доказом цієї обставини є інформація , що зазначена у копії інтегрованої картки платника податків за 2017 рік, а саме: дата операції – 02.06.2017, в описі операції зазначено (4948,6) зменшено щоквартальних нарахувань. Коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ, тобто апелянт вважає, що відповідач зазначену суму у вимозі 4948,6 грн визнав як помилкову.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.  

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу № Ф-54489-17 від 04.08.2016 на загальну суму заборгованості 6989,13 грн. та надіслано ОСОБА_2 за адресою: м. Тернопіль, вул. Дубовецька, 1. ОСОБА_3 довідки відділення зв'язку конверт повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідачем сформовано вимогу із зазначенням в номері символу «У» від 04.08.2016 №Ф-У54489-17 на суму 4948,68 грн, заборгованість яка виникла після 01.10.2013. У зв'язку із несплатою боргу дану податкову вимогу №Ф-У54489-17 на суму 4948,68 грн. відповідачем передано для примусового виконання в Тернопільський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відповідно до заяви від 17.10.2016 №35141/7/19-18-17. ОСОБА_3 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01.06.2017 інспектором роти 2 батальйону УПП у місті Тернополі здійснено огляд та тимчасово затримано транспортний засіб DAEWOO NEXIA ВО7807АТ, власником якого є ОСОБА_1, шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик. Підставою огляду та тимчасового затримання в акті зазначено статтю 36 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження щодо виконання вимоги №Ф-У54489-17.

Позивач для проведення звірення стану розрахунків зі сплати ними єдиного внеску 02.06.2017 звернувся до ДФС у Тернопільській області. ОСОБА_3 даних інтегрованої картки платника податків  - ОСОБА_1, сума недоїмки на момент звернення (02.06.2017), з врахуванням сальдо на 01.10.2013 (7234,68 грн.) та сплати протягом 2014- 2016 рр. (сплачено 5194,15), склала 2040,53 грн. Станом на 01.06.2017, тобто на момент затримання автомобіля позивача працівниками УПП у місті Тернополі, у ФОП ОСОБА_1 по платежу 71040000 існувала недоїмка по сплаті єдиного внеску. Відповідно до  квитанції №0.0.778234041.2 від 02.06.2017 ОСОБА_1 самостійно сплачено в користь Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області заборгованість в сумі 2400,00 грн.; призначення платежу зазначено: ЄСВ для ФОП, у т.ч., спрощена система оподаткування. Після сплати позивачем заборгованості Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області подано заяву від 02.06.2017 №12086/7/19-18-17 на адресу Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про повернення без виконання помилково надіслану до примусового виконання вимогу про сплату боргу №Ф-У54489-17 від 04.08.2016 на суму 4948,60 грн.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Частиною 4 цієї статті 25 Закону передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до п. 1 розділу VI Інструкції №449 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. Частиною 3 п. 3 розділу VI цієї Інструкції, передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 5 п. 3 Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

ОСОБА_3 з п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Якщо платник на день надсилання (вручення) йому органом доходів і зборів вимоги про сплату боргу (недоїмки) не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином надісланою (врученою) навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що за завдану майнову та моральну шкоду передбачені ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до частини 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального права.  

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року по справі № 819/200/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  

Головуючий  суддя                                                             М.А. Пліш

Судді                                                                                 В.Я. Макарик

                                                                                          ОСОБА_4

Повний текст складено 14.06.2018