АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-а- 25722/ 2011 р Головуючий 1-ї інст.-Жмуд Н.М.
Категорія-соцвиплати Доповідач - Карімова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.
суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на його користь недоплачену, як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. та покласти судові витрати на відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Проте за вказаний час допомога йому не виплачувалася.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2010 року позов задоволено: зобов’язано УПФУ в Лозівському районі Харківської області провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та виплатити різницю між виплаченими та невиплаченими сумами доплати до пенсії за вказаний період.
Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. 00 коп.
Справу вирішено за відсутності осіб згідно їх заяв, за наявними у справі матеріалами.
В апеляційній скарзі УПФУ в Лозівському районі Харківської області просить скасувати рішення районного суду, ухвалити нове рішення в якому відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Судова колегія, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з вимог закону та обставин справи.
Як встановлено судом і підтверджується наявними у справі доказами позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким відповідно до ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дитини війни, і відповідно до ст. 6 цього Закону має право на державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права і при цьому надав перевагу статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” як нормативно правовому акту, що має вищу юридичну силу.
Судом правильно визначений розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи з приписів ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію юридичної невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.
Відповідно до принципу юридичної визначеності, який є один з аспектів діючого та гарантованого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Такі причини не можуть бути підставою для порушення конституційних прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
При цьому судова колегія також виходить з правової позиції, викладеної у пар. 23, 26 рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 2005 року "Кечко проти України" (Заява N 63134/00), яка підлягає застосуванню судом як джерело права згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно якій в межах свободи дій державі визначати, які надбавки або підвищення виплачувати з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припиняти такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних підвищень, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (принцип юридичної визначеності). При цьому органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див. з цього приводу також рішення у справі "Бурдов проти Росії", N 59498/00, пар. 35, ЕСНЯ 2002-1ІІ).
Виходячи з наведеного, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що законодавча неузгодженість, невизначеність чи відсутність належного бюджетного фінансування звільняє відповідача від обов’язку підвищення пенсії дітям війни та проведення відповідного перерахування пенсій, та погоджується з висновками суду першої інстанції з цього приводу.
Так як вказану справу розглянуто судом першої інстанції за правилами ЦПК України в редакції 2004 року, колегія суддів не застосовує до спірних правовідносин вимоги ст. 99 КАС України.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195,195-1,197, п.1ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1ч.1 ст. 205, ст.ст. 206-207 КАС України, судова
колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: