Справа № 2-а-1961/2011

Провадження № 2-а/1535/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2011 р.                                        

Деражнянський районний  суд Хмельницької області

    в складі:  головуючого – судді  Коваля Ф.І.,    

       при секретарі           Демчишиній Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу за  адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області до відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, -

встановив:

Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації звернулося в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 27 квітня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360 грн.

В позовній заяві позивач стверджує, що згідно з постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції від 27 квітня 2011 року з управління праці та соціального захисту населення Деражнянської РДА стягнуто виконавчий збір в розмірі 1360 грн. за невиконання вимог виконавчого листа Деражнянського районного суду №2-1046 від 10 березня 2011 року. Позивач, вважаючи дану постанову незаконною із тих підстав, що вимоги державного виконавця не виконані через відсутність фінансування, вини у діях позивача немає, просить суд її скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити.  

Представник відповідача позову не визнав, посилаючись на те, що державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством. Оскільки рішення в добровільному порядку не виконане, 27 квітня 2011 року державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 75, 89 Закону України „Про виконавче провадження” винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360 грн. Дії державного виконавця є правомірними, відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження”, а тому він просить відмовити у задоволенні позову.     

Вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 16 березня 2011 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Деражнянського районного суду №2-1046 від 10 березня 2011 року, яким зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації виплатити ОСОБА_2 за період з 5 грудня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 31 серпня 2010 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, виходячи з прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, з урахуванням проведених виплат, а також зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації в подальшому нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом  прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

За невиконання виконавчого листа Деражнянського районного суду постановою державного виконавця  відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції від 27 квітня 2011 року з управління праці та соціального захисту населення Деражнянської РДА стягнуто виконавчий збір в розмірі 1360 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із ч.2 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження” у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження”  після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження” у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

В силу ст. 89  Закону України „Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Судом встановлено, що позивач листом №555/01-22 від 8 квітня 2011 року поінформував відділ державної виконавчої служби про неможливість виконання рішення суду в зв’язку із відсутністю кошторисів видатків. Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації звернулось до Головних розпорядників коштів щодо направлення додаткового кошторису, однак такого кошторису надіслано не було. Порядок виплати коштів по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по рішенню судів на сьогодні не вирішено. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що ним вжито всіх заходів щодо добровільного виконання рішення суду, а невиконання зумовлено поважними причинами (відсутністю коштів).

Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов’язковим до виконання на всій території України.

При цьому, реалізація особою права, що пов’язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином посилання позивача на відсутність коштів для виконання судового рішення, як на поважну причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймаються.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 36  Закону України „Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова від 27 квітня 2011 року про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Деражнянської РДА виконавчого збору в розмірі 1360 грн. за невиконання рішення суду є правомірною та винесена відповідачем у відповідності з вимогами Закону України „Про виконавче провадження”, а тому позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Деражнянської РДА до відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

в задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області до відділу державної виконавчої служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 27 квітня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360 грн. за невиконання вимог виконавчого листа Деражнянського районного суду №2-1046 від 10 березня 2011 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

Суддя: ОСОБА_3