Справа 2-5366/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М ‘Я М     У К Р А Ї Н И

     19  січня 2010 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді           Терьохіна С.Є.

при секретарі                     Лапшинській Н.Б.

     розглянувши у відктритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                        ВСТАНОВИВ:

        Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 17 грудня 1993 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів громадського стану м. Одеси, актовий запис №765.

         Від шлюбу залишилась донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ЖД №040296. .Дане свідоцтво  зареєстровано відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Центральної райради народних депутатів м. Одеси, актовий запис №166.

        Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що спочатку сімейне життя проходило нормально, але через деякий час відносини почали погіршуватися. Все частіше почали виникати конфлікти. Відповідача не цікавить сімейне життя, матеріальної допомоги не надає, вирішення побутових проблем перекладає на позивачку, через, що вона втратила почуття любові та поваги до свого чоловіка.

        В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

        Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

        Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись із наданими сторонами матеріалами, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

         В 2001 році. з вини відповідача по справі, сім*я повністю розпалась. Більше п*яти років не ведеться спільне господарство. На сьогоднішній день шлюб існує формально. Майнового спору між сторонами не має. призначення будь-яких строків для примирення сторін є за думкою сторін недоречним

         Так, відповідно до ст. 51 Конституції України – шлюб між жінкою та чоловіком ґрунтується на їх доброї волі. Відсутність бажання одного із подружжя припинити шлюбні відносини є підставою для припинення таких відносин за умов неможливості одну зі сторін змушувати перебування в сімейних стосунках з іншою.

         Підстав для відмови в розірвання шлюбу передбачених ч. 2, ст. 110 Сімейного Кодексу України судом встановлено – не було

         На підставі вище зазначеного, згідно  ст.ст. 105 ч.3, 110 ч.1 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60,169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 -  задовольнити.

         Шлюб, укладений 17 грудня 1993 року, який було зареєстровано  Центральним відділом реєстрації актів громадського стану м. Одеси, актовий запис №765 між ОСОБА_2  та ОСОБА_1 - розірвати.

           При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з відповідача по справі, ОСОБА_2 державне мито в суммі 17 гривень, а позивачку ОСОБА_1 звільнити від його сплати.

         Заява про апеляційне оскарження даного рішення може бути подана до суду протягом  десяти днів від дня його проголошення.

          Апеляційна скарга на рішення суду, може бути подана протягом двадцяти днів, від дня звернення із заявою про оскарження рішення, до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд м. Одеси.

       Суддя:                                                                                                     С.Є. Терьохін