АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-Ц-4869/2010 р. Головуючий: 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач; ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Солодкова А.А. суддів -        Швецової Л.А.

ОСОБА_3 при секретарі - Білицькій Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 25 березня 2010 року

за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства „ Нове життя’ та Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” в особі Харківського регіонального відокремленого підрозділу Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру”, треті особи: Шляхівська сільська рада Коломацького району Харківської області, державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування проведення його державної реєстрації

встановила :

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до приватного сільськогосподарського підприємства „ Нове життя”( далі ПСП „Нове життя”) та Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” в особі Харківського регіонального відокремленого підрозділу Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру”, треті особи: Шляхівська сільська рада Коломацького району Харківської області, державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування проведення його державної реєстрації. В обґрунтування позову вказав, що 22 січня 2001 року між ним, як власником сертифіката на право на земельну частку ( пай) члена сільськогосподарського підприємства та СП „Нове життя” був укладений договір оренди земельної частки ( паю) розміром 07.32 умовних кадастрових гектарів на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області.

01 грудня 2004 року на підставі розпорядження Коломацької районної державної адміністрації Харківської області № 234 від 28 листопада 2003 року позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,18 га. розташовану на території Шляхівської сільської ради.

Підприємство, з яким позивач уклав договір оренди земельної ділянки у 2008 році припинило свою діяльність, однак у 2008 році він дізнався, що 01.01.2006 року між ним та ПСП „Нове життя” був укладений договір оренди земельної ділянки та відповідно до якого у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 листопада 2007 року.

Оскільки вказаний договір оренди та акт прийому передачі позивач не підписував, ОСОБА_4 просить визнати вказаний договір недійсним та скасувати проведення його державної реєстрації.

Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 25 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства „ Нове життя” та Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” в особі Харківського регіонального відокремленого підрозділу Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру”, треті особи: Шляхівська сільська рада Коломацького району Харківської області, державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування проведення його державної реєстрації відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 25 березня 2010 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вказане рішення було постановлено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, в обґрунтування вказав, що суд необгрунтовано дійшов до висновку, що підстав для визнання договору оренди недійсним не має

Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що позивачем в судове засідання не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування недійсності укладеної угоди.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всеобічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справи.        

Відповідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦУ України.

Судом встановлено, що 22 січня 2001 року між ОСОБА_4, як власником сертифіката на право на земельну частку (пай) члена сільськогосподарського підприємства та СП „Нове життя” був укладений договір оренди земельної частки ( паю) розміром 07.32 умовних кадастрових гектарів на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області.

01 грудня 2004 року на підставі розпорядження Коломацької районної державної адміністрації Харківської області № 234 від 28 листопада 2003 року позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,18 га, розташовану на території Шляхівської сільської ради.

01 січня 2006 року між ПСП „Новий шлях” та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельною ділянкою, площею 6.18 га, розташованої на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області та зареєстрований у Державному реєстрі земель. До вказаного договору оренди земельної ділянки приєднаний акт прийому передачі земельної ділянки. Як вбачається з матеріалів справи, на вказаному договорі та на акті є підписи позивача, вказане свідчить, що сторони досягли домовленості по істотних умовах договору оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 625 ЦК України договором є домовленість двоїх або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції ( акцепту) другою стороною.

Таким чином, сторони прийшли до згоди стосовно всіх істотних умов договору, а також суми орендної плати

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судова колегія приходить до висновку, що позивачем ні в судове засіданні суду першої, ні апеляційної інстанції не було надано доказів обґрунтування своїх позовних вимог щодо наявності підстав для визнання договору оренди недійсним, оскільки даних про те, що підписи на договорі оренди та акті зроблені не позивачем, а іншою особою не має.

Крім того, доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом судового розгляду, і їм дана належна оцінка у відповідності до ст. 212 ЦПК України, тобто з урахуванням належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв”язку доказів у їх сукупності.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 25 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді