Справа № 2-478/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року Димитровський  міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Перекупка І.Г.,

при секретарі  Мітюхіній О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про  розірвання шлюбу.

    В обгрунтування вимог позивач вказав, що з відповідачкою він знаходиться в юридичному шлюбі з 16 грудня 2005 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. З лютого 2006року сімейні відносини припинилися. Сімейне життя не склалось із-за протилежності характерів, різних поглядів на сімейні відносини, внаслідок чого позникали різномовності та сварки. У зв*язку з цим подальше збереження шлюбних відносин і збереження родини неможливо. Тому позивач просить суд їх шлюб з відповідачкою розірвати.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, обгрунтовуючи їх  викладеними в позовній заяві обставинами.

В судовому засіданні відповідачка визнала позовні вимоги позивача.

    Дослідивши  докази по справі, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

    Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 385 (арк.спр.10 ).

Шлюб між ними розривається вперше. Спору майнового характеру між ними не існує.

    Відповідно до ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього кодексу  в разі, якщо суд, дослідивши фактичні взаємовідносини сторін  визнає, що збереження сім’ї неможливо.  

    Встановлені судом фактичні взаємовідносини між подружжям не дають підстав вважати, що збереження шлюбу між сторонами можливо. Оскільки ні позивач, ні відповідачка не бажають зберігати шлюб та відновлювати сімейні стосунки, суд не знаходить підстав для відмови в  задоволенні  позову.

    Суд вважає за можливе  у відповідності з ст.88 ЦПК України  витрати по розірванню  шлюбу покласти на позивача, за його клопотанням.

    На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.104 п.2, 105 п.3, 110 п.1, 112 Сімейного Кодексу України,  ст.ст. 10, 60, 209,212,213,214,215,294 ЦПК України, су д –

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16 грудня 2005 року  відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 385, укладений між ОСОБА_1, 16.09.1965року народження та ОСОБА_1 (до шлюбу Михайлик) ОСОБА_3, 08.02.1974року народження розірвати.

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито в розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати  витрат  по розірванню шлюбу звільнити.    

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Димитровського міського суду  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя