АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

12 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва у складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2018 позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

Не погодився із вказаним судовим рішенням ОСОБА_2, 22.05.2018 ним на адресу суду першої інстанції поштою направлено апеляційну скаргу.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що вона не підписана ОСОБА_2

Оскільки апеляційна скарга не підписана відповідачем ОСОБА_2, то вона підлягає поверненню, як це передбачено нормами п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦК України та заявник має право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, п. 8 ч. 1 Розділу ХIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 та ч. 6 ст. 147 цього Закону, суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2018 - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя: