№ 2-а-1159/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2009 року с-ще Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого – судді - Горулько О.М.,
при секретарі - Гудзенко С.В,
розглянувши в порядку письмового провадження в селищі Решетилівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА про визнання дій протиправними та стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров»ю, спричинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА в частині нарахування та виплати йому одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, меншому, ніж передбачено законом, та стягти з відповідача на його користь зазначену вище компенсацію у розмірі 9355,20 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 23 лютого 2006 року йому було встановлено третю групу інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, а 21 вересня 2009 року – другу групу інвалідності. Відповідно до вимог ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на одержання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі різниці між розмірами компенсації інвалідам третьої групи та інвалідам другої групи, що становить 15 мінімальних заробітних плат. Разом з тим відповідачем - управлінням праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА у жовтні 2009 року йому було виплачено цю допомогу в розмірі 94,80 грн. Вважає своє право на одержання компенсації порушеним, у зв»язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА подав до суду заперечення проти позову, в яких просить у задоволення позову відмовити і зазначив, що виплата позивачеві зазначеної вище компенсації здійснювалася відповідно до вимог і в розмірах встановлених постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
В судове засідання для участі в розгляді справи позивач та його представник не з»явилися, звернулися до суду із заявами, в яких позов підтримали, просять суд розглянути справу за їх відсутності..
Представник відповідача - в судове засідання для участі в розгляді справи не з»явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно ксерокопії посвідчення серії А № 444783 позивача ОСОБА_1 віднесено до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії. Згідно копії вкладки № 613926с до посвідчення серії А № 444783 позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 5).
Згідно ксерокопії посвідчення серії Є № 039231 позивачеві у 2006 році було встановлено третю групу інвалідності (а.с. 5).
Згідно ксерокопії посвідчення серії Є № 039231 та довідки МСЕК серії МСЕ № 0018019 позивачеві 21.09.2009 року було встановлено другу групу інвалідності у зв»язку із захворюванням, пов»язаним з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС(а.с. 6).
Із копій розпоряджень начальника управління праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА № 721068 від 24.05.2006 року та від 05.10.2009 року вбачається, що позивачеві ОСОБА_1 було призначено і виплачено у травні 2006 року одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи – інваліду третьої групи у розмірі 189,60 грн., а 09.10.2009 року – різницю між розмірами компенсацій як інваліду другої групи – у розмірі 94,80 грн.
Вирішуючи питання про право позивача на одержання зазначеної вище компенсації, суд виходить із наступного:
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,…виплачується в таких розмірах:
- інвалідам І групи - 60 мінімальних заробітних плат;
- інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат;
- інвалідам ІІІ групи – 30 мінімальних заробітних плат.
Згідно підпункту «е» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачуються в таких розмірах:
інвалідам I групи — 37930 тис. карбованців;
інвалідам II групи — 28440 тис. карбованців;
інвалідам III групи — 18960 тис. Карбованців, що у гривневому еквіваленті відповідно становить: 379,30 грн., 284,40 грн., 189, 60 грн.
Згідно ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»: «Надати право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки щорічна допомога на оздоровлення, передбачена ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є соціальною виплатою і її розмір визначений в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, суд приходить до висновку, що дія ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» поширюється на цей вид виплат.
Таким чином у 2009 році склалася ситуація, коли одні і ті ж правовідносини регулюються різними законами - Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Вирішуючи питання про пріоритетність одного Закону над іншим, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України, мають однакову юридичну силу і Конституцією України не встановлено пріоритету в застосуванні того чи іншого закону перед іншими законами. Суд також враховує положення мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп, де зазначено: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Виходячи із системного аналізу наведених вище норм законодавства, суд при вирішенні спору надає перевагу Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Даний Закон не змінений, не скасований і не визнаний неконституційним. У зв»язку з цим суд приходить до висновку, що із врахуванням делегованих цим Законом Кабінету Міністрів України повноважень на встановлення розмірів соціальних виплат у 2009 році єдиним нормативним актом, який визначає розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, є зазначена вище постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що, нарахування та виплата позивачеві зазначеної компенсації здійснювалося в розмірі, встановленому чинною постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА правомірними, оскільки відповідач діяв в межах діючого на час проведення виплат законодавства. За таких обставин суд визнає позов безпідставним.
Керуючись ст. 8, 19, 22, 46, 55, 64, 95, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 71 Закону України «про державний бюджет на 2009 рік», Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити за його безпідставністю.
Судові витрати у справі покласти на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного суду через Решетилівський районний суд.
Головуючий: