Справа №2-1546

                                                                                                              2009 р.

        РІШЕННЯ

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2009 року                        Тульчинський районний суд   Вінницької області

В складі головуючого судді     Ковганича С.В.

при секретарі     Мрочко Т.О.

              Розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з даним позовом до Печерської сільської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що   рішенням 19 сесії 5 скликання Печерської сільської рад Тульчинського району від 17 жовтня 2008 року йому було надано в оренду на 10 років з правом викупу земельну ділянку площею 0,1232 га, розташовану в с. Печера по вул. Гагаріна, 5А для будівництва та обслуговування об’єкту торгівлі  та автобусної зупинки.

           Так як земельна ділянка була надана йому для будівництва та обслуговування об’єкту торгівлі  та автобусної зупинки, то він на переданій йому в оренду земельній ділянці за власні кошти побудував магазин з автобусною зупинкою, позначений на плані літ. «А» загальною площею 186,7 к.м. та склад позначений на плані літ. «Б» загальною площею 103,3 кв.м.

          Для отримання свідоцтва про право власності на дану нежитлову будівлю він звернувся в Тульчинське МБТІ, однак йому було відмовлено, так як  він не отримав в районного архітектора будівельний паспорт на будівництво, а тому проведене будівництво набуло статусу самочинного.

       По цій причині, ОСОБА_1 звернувся в суд та просить суд винести рішення, яким визнати за ним право власності на збудоване приміщення магазину з автобусною зупинкою та склад , розташованого по вул. Гагаріна, №5А в с. Печера  Тульчинського району.

      В судовому засіданні позивач позов підтримав, на задоволенні наполягає.

      Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

      Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

      Позивачу на підставі рішенням 19 сесії 5 скликання Печерської сільської рад Тульчинського району від 17 жовтня 2008 року було надано в оренду на 10 років з правом викупу земельну ділянку площею 0,1232 га, розташовану в с. Печера по вул. Гагаріна, 5А для будівництва та обслуговування об’єкту торгівлі  та автобусної зупинки. На даній ділянці він побудував приміщення магазину з автобусною зупинкою, позначений на плані літ. «А» загальною площею 186,7 к.м. та склад позначений на плані літ. «Б» загальною площею 103,3 кв.м, про що свідчить копія довідки від 20.10.2009 року та копія  технічного паспорту на виробничий будинок видані КП «Тульчинським Міжрайонним бюро технічної інвентаризації» від 20.10.2009 року.

      Однак при цьому не були порушенні інтереси сусідів та інших осіб, поскільки позивач за власні кошти будував приміщення магазину з автобусною зупинкою та складом на виділеній йому земельній ділянці  не сільськогосподарського призначення.

        Отримати свідоцтво про право власності на проведені, за власні кошти побудови, позивач не має можливості, так як  не отримав в районного архітектора будівельний паспорт на будівництво, а тому проведене будівництво набуло статусу самочинного.

          За таких обставин, суд з метою правильного та швидкого вирішення справи, вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні, так як це не суперечить вимогам закону  та не порушує законних прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

           На підставі ст.. 376 ч.5 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.  

         У відповідності до вимог ст.. 331 ч.1, 2 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

         Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

         Таким чином, оскільки позивач самочинно збудував (створив) нерухоме майно, при цьому не порушивши права інших осіб, суд дійшов висновку, що його вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, в спосіб визначений ст..16 ч.2 п.1 ЦК України – визнання права власності.  

      Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем зарахувати в дохід держави.

       Керуючись ст.16 ч.2 п.1, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст.. 4,8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 130, 209-213 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

              Позов задоволити.

              Визнати за ОСОБА_1 право власності на  нежитлову будівлю - приміщення магазину з автобусною зупинкою, позначений на плані літ. «А» загальною площею 186,7 к.м. та склад позначений на плані літ. «Б» загальною площею 103,3 кв.м., яке розташоване на виділеній йому земельній ділянці не сільськогосподарського призначення в с. Печера Тульчинського району по вул. Гагаріна, 5А.  

Тульчинському МБТІ провести відповідну реєстрацію за ОСОБА_1 щодо права власності на вказану нерухомість.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

         Суддя Тульчинського

                районного суду                                                                            ОСОБА_2