УКРАЇНА

Справа №2а-2288/1220

        2009 р.            

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    29 грудня 2009 року  Первомайський міський суд Луганської області в складі:

       головуючого судді                                                         Золотарьова І.Л.

        при секретарі                                                          Жиляковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1  до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Первомайську  про визнання незаконними  дій з відмови в проведенні  виплатити, передбаченої ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , -

                                                                                 ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивача звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного  фонду України  в м. Первомайську про визнання відмову відповідача у проведенні щомісячного підвищення до пенсії в 2009 році як дитині війни передбаченого ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195, неправомірною, зобов’язання встановити щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по вересень включно 149, 40 грн., а з 1 жовтня до кінця 2009 року 153, 60 грн.

    В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона  має статус «Дитини війни» у зв’язку з чим, на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана їй пенсія  повинна підвищуватися на 30% мінімального розміру пенсії за віком.

З моменту набрання чинності Законом України „Про соціальний захист дітей війни” дія ст. 6 цього Закону неодноразово припинялась іншими законами України, в основному щорічними законами про Держбюджет України, що суперечить ч.2 ст. 3 цього Закону, якою передбачено, що соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

12.10.2009 року вона зверталась до відповідача з заявою про підвищення пенсії як дитині війни у відповідності із ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач листом 1626/С-11 від 22.10.2009 року у підвищення пенсії відмовив з посиланням на те, що ним провадяться виплати у законодавчо встановленому порядку.  

Згідно до ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008 року, тобто в тому розмірі , який було встановлено на рівні грудня 2008 року, тобто у тому розмірі , який було встановлено з 1 жовтня 2008 року – 498,00 грн., отже розмір надбавки з 01.01.09 року повинен скласти 149,40 грн. З 01.10.2009 року прожитковий мінімум склав 512 грн. - надбавка 153,60 грн. Вважає, що вказану надбавку відповідач повинен сплачувати їй без її звернення до нього.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, у своїй позовній заяві просить справу розглядати у її відсутність.

 Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач  надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ  м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1С,  із заявою в жовтні 2009 року звернулася до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй пенсії, згідно до ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз'яснення з цього питання.

 Відповідно до ст.. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

 Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.

Згідно ч.2 ст.5 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України "Про державний бюджет України" визначається будь -які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).

Враховуючи, що згідно ст..7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.

Згідно зі ст.. 41 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням  п.41 розділу ІІ ЗУ "Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких  розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.

Згідно ст.. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.

Приймаючи  рішення Конституційний Суд України не має компетенції  відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст.. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалину законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст.. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає  у відсутності  механізму  вирахування  мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.

У зв'язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України "Про соціальний захист дітей війни", що діяли до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України", застосувати положення ст.. 6 у редакції Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що діяв до 01.01.2008 року  правових підстав немає.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1, отримує підвищення з 01.01.2009 року у розмірі 49,80 грн, тому  просить суд відмовити  ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Дослідивши надані докази,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

ОСОБА_1 народилась  12 квітня 1938 року в м. Рубіжне Луганської області, є  пенсіонером за віком, пенсію отримує в Первомайському ОСОБА_2 Пенсійного фонду України.

Позивачка надала довідку № 6232 від 29.07.2005  року, видану ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у неї статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався,  що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.

 Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

      Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального  захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг  і державної соціальної підтримки.

      Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Таким чином, суд   вважає за необхідне зобов'язати позивача нарахувати та виплатити  позивачу підвищення  до пенсії за період з 01січня 2009 р. по 29 жовтня 2009 р. (з урахуванням дня звернення до суду).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання,  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст.. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 р.” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати  розміри соціальних виплат, які  відповідно  до законодавства  визначаються залежно від  розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах  у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними  програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах  розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм  розрахунку  яких є  розмір мінімальної  заробітної плати. Відповідно цього її дія не поширюється  на спірні  відносини, оскільки розмір  зазначених  соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни”  залежить від  розміру мінімальної пенсії за віком, а не від  розміру мінімальної заробітної плати.      

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську  здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни»  за 2009 рік підлягають задоволенню лише з 01січня 2009 р.  до 29 жовтня  2009 р., з урахуванням дня звернення до суду.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 року сплачувалось  підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2009 р. до 29 жовтня 2009 р. відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат за цей період.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв‘язку з прийняттям законів України  про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне прийняти рішення на захист порушеного права в межах бюджетного року.

 Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод  та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання  делегованих повноважень.

Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання ОСОБА_2 ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС  України,-

                                                                        ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати відмову у виплаті  підвищення до  пенсії як дитині війни ОСОБА_1  незаконною.

    Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Первомайську  Луганської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії ОСОБА_1  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 року  по  29 жовтня 2009 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього ж Кодексу – з дня складення в повному  обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

             Суддя                                              І.Л. Золотарьов