2-а-1050-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2009 року Першотравневий районний суд
Донецької області
в складі:
головуючого судді Трегубенко С.В.
при секретарі Павличевої А.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Мангуш адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного Фонду України в Першотравневому районі Донецької області
про
стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання відмови відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов*язання відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки у сумі 4471 гривні 20 копійок.
В обгрунтування позову позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв*язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно п.2.1 Постанови правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження положення про управління Пенсійного фонду України у Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах та районах в містах» від 30 квітня 2002 року №8-2, головною задачею органов Пенсійного Фонду України є забезпечення своєчасного і в повному об*ємі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно до законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки повинна здійснюватись відповідачем.
В судове засідання позивачка не з*явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача також в судове засідання не з*явилася, відповідач надав суду письмову заяву в якій просив розглядати справу без участі його представника, надавши заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст..6 Закону України «про соціальний захист дітей війни». Ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «Дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07року у розмірі 19 гривень, з 01.04.07 року-19,35 гривень, з 01.10.07року-19,75 гривень. Підпунктом 2 п.41 розділу !! Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «дітям війни(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або що місячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується заміть пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акта, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість старий закон, що втратив юридичну чинність,тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.08року.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №29510-1363(а.с.7).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-IV «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тому, за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року(день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня-410,06 гривень, з 01 жовтня-415,11 гривень.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
В ч.2 ст.99 КАС України вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв*язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, і вона не надала суду доказів про пропущення строку звернення до суду з поважних причин, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року(дата подання позову -30.11.2009 року).
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», віповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України(а.с.19-22).
Отже, вимоги позивачки щодо зобов*язання Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
У зв'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період до 30.11.2008 року, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 30.11.2008 року(дата подання позову 30.11.2009 року).
Тому, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню лише з 30.11.2008 року по 31.12.2008 року.
Підлягають задоволенню вимоги позивачки, щодо визнання відмови відповідача-Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі Донецької області по суті виниклих з нею правовідносин у зв*язку з її правом на соціальну допомогу «дітям війни»-протиправною, оскільки відповідач не до нараховував позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% як «дитині війни».
Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі Донецької області про не донарахування на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» –протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області здійснити нарахування і стягнути на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 30.11.2008 року до 31.12.2008 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: (підпис) ОСОБА_2
Суддя:
Секретар: