Копія

Справа  №  2-420

                                                                                                        2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           22 грудня 2009 року  Долинський  районний  суд  Кіровоградської  області  в  складі :

головуючого  судді                                                                      Бондарчука  Р.А.,

при  секретарі                                                                               Олійник  Г.М.,  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Долинська  справу  за  первісним  позовом  ЗАТ  КБ  “ПриватБанк”  до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , (треті  особи  – Орган  опіки  та  піклування  Долинської  райдержадміністрації , ВГІРФО  Долинського  РВ  УМВС  України  в  Кіровоградській  області), про  стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором , звернення  стягнення  та  виселення , та  зустрічним  позовом  ОСОБА_1  до  ЗАТ  КБ  “ПриватБанк”  про  визнання  недійсною  частини  правочину ,  -  

В С Т А Н О В И В  :

           ЗАТ  КБ  «ПриватБанк»  звернулося  до  суду  з  позовом  до  ОСОБА_1  про  звернення  стягнення .  

           Ухвалою  Долинського  районного  суду  Кіровоградської  області  від  31.07.2009 року  допущено  до  участі  у  справі  за   вказаним  позовом  в  якості  співвідповідача  неповнолітнього ОСОБА_2  та  в  якості  третіх  осіб  Орган  опіки  та  піклування  Долинської  райдержадміністрації ,  ВГІРФО  Долинського  РВ  УМВС  України  в  Кіровоградській  області) .  

          28.10.2009 року  ЗАТ  КБ  «ПриватБанк»  звернулося  до  суду  з  заявою  про  зміну  предмету  позову , посилаючись  на  те , що  відповідно  до  укладеного  Договору  № 1/124-МК  від  24.03.2008 року  ОСОБА_1  24.03.2008 року  отримав  кредит  у  розмірі  67000 доларів США  у  вигляді  встановленого  кредитного  ліміту  на  платіжну  картку  зі  сплатою  відсотків  за  користування  кредитом  у  розмірі  16,00 %  на  рік  на  суму  залишку  заборгованості  за  кредитом  з  кінцевим  терміном  повернення , що  відповідає  строку  дії  картки .  В  порушення  норм  закону  та  умов  договору  відповідач  ОСОБА_1  свої  зобов’язання  за  вказаним  договором  належним  чином  не  виконав .  В  зв’язку  з  зазначеними  порушеннями  станом  на  18.03.2009 року  за  ОСОБА_1  склалася  заборгованість  в  сумі  52173,79 доларів США , з  яких  :  

-   48365,53 доларів США – заборгованість  за  кредитом ;

-   1237,88 доларів США – заборгованість  по  процентам  за  користування  кредитом ;

-   54,99 доларів США – пеня  за  несвоєчасність  виконання  зобов’язань  за  договором ;

-   32,47 доларів США – штраф  ( фіксована  частина ) 4

-   2482,92 доларів США – штраф ( процентна  складова ) .

В  забезпечення  виконання  зобов’язань  за  кредитним  договором  були  укладені  договори  застави  та  іпотеки .  27.03.2008 року  між  банком  та  ОСОБА_1  було  укладено  договір  іпотеки , згідно  з  яким  останній  надав  в  іпотеку  належне  йому  майно – будинок  загальною  площею  196,7 кв.м., розташований  по  вул. Шевченка , 47 , в  м. Долинська  Кіровоградської області , та  вбудоване  не  житлове  приміщення  магазину  загальною  площею  93,7 кв.м., розташованого  по  вул. Шевченка , 47 , в  м. Долинська  Кіровоградської області .  Вказане  майно  належить  відповідачу  ОСОБА_1  на  праві  власності .    Тому, ЗАТ  КБ  «ПриватБанк»  вважає  об’єднання  в  одній  позовній  заяві  кількох  вимог  обґрунтованим , оскільки  заявлені  вимоги  випливають  з  одних  і  тих  же  підстав , підтверджуються  одними  й  тими  ж  доказами , і  ставить вимогу  стягнути  з  ОСОБА_1  заборгованість  за  кредитним  договором  в  розмірі  401520,63 грн., звернути  стягнення  на  вказаний  будинок  та  земельну  ділянку , на  якій  він  розташований , а  також  звернути  стягнення  на  зазначене  вбудоване  не  житлове  приміщення  магазину , виселити  ОСОБА_1  з  даного  будинку  та  стягнути  з  нього  судові  витрати .  

           ОСОБА_1  було  подано  зустрічний  позов  про  визнання  недійсною  частини  правочину , посилаючись  на  те , що  він  вважає  недійсною  окрему  частину  правочину – кредитної  угоди  № 1/124-МК, укладеної  24.03.2008 року  між  ЗАТ  КБ  “ПриватБанк”  та  ОСОБА_1 , а  саме  п. 4.3.  цієї  угоди , який  визначає  підстави  нарахування  йому відсотків  за  користування  кредитом  у  збільшеному розмірі – 32 % річних  від  суми  залишку  непогашеної  заборгованості , замість  16 % річних , встановлених  п. 4.1.  цієї  кредитної  угоди .  Підставою  недійсності  частини  правочину  ОСОБА_1  вважає  її  невідповідність  вимогам  ЦК  України  та  моральним  засадам  суспільства . Тому  ставить  вимогу  визнати  недійсною  частину  правочину – пункт  4.3.  зазначеної  кредитної  угоди .    

           В  судове  засідання  представник  позивача  за  первісним  позовом  (відповідача  за  зустрічним  позовом)  не  з’явився , до  суду  надав  письмову  заяву , в  якій  просить  розглянути  справу  без  його  участі , свої  позовні  вимоги  підтримує  в  повному  обсязі , зустрічний  позов  не  визнає.

           Відповідач  за  первісним  позовом  (позивач  за  зустрічним  позовом)  ОСОБА_1, а також, як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2  первісний  позов  не  визнав , посилаючись  на  подані  заперечення , доповнив , що  на  даний  час  він  увійшов  у  графік  погашення  заборгованості , порушень  з  його  сторони  не  має , в  зв’язку  зі  світовою  економічною  кризою  виникла  заборгованість  за  період  з  грудня 2008 р.  по  квітень 2009 р., на  даний  час  розмір  заборгованості  становить  28171,73 доларів США, що відповідає графіку погашення кредиту визначеному в умовах договору, дана  сума  є  навіть  дещо меншою  ніж  передбачено, разом  з  ним  в  будинку  проживає  неповнолітній  син  ОСОБА_3  (відповідач  за  первісним  позовом), в  разі  задоволення  вимог  банку  будуть  порушуватися  права  дитини .  Свої  позовні  вимоги  за  зустрічним  позовом  підтримав  та  просить  суд  задовольнити .

        В  судове  засідання  відповідач  за  первісним  позовом  ОСОБА_2  не  з’явився .  Враховуючи  його  неповнолітній  вік, суд  вважає  за  можливе  розглянути  справу  без  його  участі .  

        Представник  третьої  особи  за  первісним  позовом - ВГІРФО  Долинського  РВ  УМВС  України  в  Кіровоградській  області , в  судове  засідання  не  з’явився , причини  неявки  суду  не  повідомлено .  Про  час  та  місце  розгляду  справи  повідомлений  своєчасно  в  установленому  законом  порядку .  За  таких  підстав , суд  вважає  за  можливе  розглянути  справу  без  участі  представника  ВГІРФО  Долинського  РВ  УМВС  України  в  Кіровоградській  області .  

        Представник  третьої  особи  за  первісним  позовом - Органу  опіки  та  піклування  Долинської  райдержадміністрації , позов  ЗАТ  КБ  «ПриватБанк»  не  визнав, пояснив, що  порушуються  права  неповнолітнього  ОСОБА_2, який  зареєстрований  у  вказаному  будинку  і  фактично  проживає .  Ці  фактори  можуть  вплинути  на  виховання  та  утримання  дитини .  На  даний  час  ОСОБА_1  увійшов  у  графік , своєчасно  платить  відсотки  та  поточну  заборгованість  по  кредиту .          

          Вислухавши  пояснення  сторін ,  представника  третьої  особи - Органу  опіки  та  піклування  Долинської  райдержадміністрації , дослідивши  матеріали  справи ,  суд  дійшов  до  висновку ,  що  первісний  позов  ЗАТ  КБ  «ПриватБанк», а також  зустрічний  позов  ОСОБА_1    задоволенню  не  підлягають .  

          Згідно  копії  кредитної  угоди  № 1/124-МК  від  24.03.2008 року , укладеної  між  ОСОБА_1  та  ЗАТ  КБ  «ПриватБанк», ОСОБА_1  отримав  кредит  у  розмірі  67000 доларів США  у  вигляді  встановленого  кредитного  ліміту  на  платіжну , що  також  підтверджується  Договором  про  видачу  траншу  № 1/124-МК/1  від  24.03.2008 року  ( а.с. 4-6, 7-8 ) .  

          Відповідно  до  п. 4.1.  вказаної  кредитної  угоди  за  користування  коштами  в  період  списання  коштів  позичкового  платника  до  дати  погашення  Траншу  кредиту  Позичальник  сплачує  відсотки  в  розмірі  16 (шістнадцять) %  річних .  

           Пунктом  4.3.  даної  кредитної  угоди  визначено , що  при  порушенні  Позичальником  будь-якого  із  зобовязань  по  кредиту  Позичальник  сплачує  Банку  відсотки  за  користування  Траншем  кредиту  в  розмірі  32 (тридцять два) %  річних  від  суми  залишку  непогашеної  заборгованості .

           На  даний  час  ОСОБА_1  увійшов  в  графік  погашення  заборгованості , згідно  довідки  ЗАТ  КБ  «ПриватБанк»  станом  на  18.12.2009 року  заборгованість  по  кредиту  становить  28171,73 доларів США , що  співпадає  з  графіком  погашення  заборгованості  ( а.с. 8 ) та підтверджується квитанцією ЗАТ  КБ  «ПриватБанк»  про залишок заборгованості (а.с.     ) .      

           Із  копії  Іпотечного  договору  № 1/124-МК  від  27.03.2008 року  вбачається , що  в  забезпечення  зобов’язань  за  Кредитною  угодою  ОСОБА_1  надав  в  іпотеку  нерухоме  майно – будинок  загальною  площею  196,7 кв.м., та  вбудоване  не  житлове  приміщення  магазину  загальною  площею  93,7 кв.м., розташовані  по  вул. Шевченка , 47 , в  м. Долинська  Кіровоградської області  ( а.с. 8-11 ) .  

           Згідно  п. 25  даного  Іпотечного  договору  реалізація  предмету  іпотеки  здійснюється  відповідно  до  умов  цього  договору  та  чинного  законодавства  України .      

           Таким  чином ,  в  судовому  засіданні  достовірно  встановлено ,  що  ОСОБА_1  дійсно  24.03.2008 року  отримав  кредит  у  розмірі  67000 доларів США  у  вигляді  встановленого  кредитного  ліміту  на  платіжну  картку , на  даний  час  він  увійшов  в  графік  погашення  заборгованості , порушень  зобов’язань  з  його  сторони  не  встановлено.  Тобто суд вважає, що на даний час ОСОБА_1 ніяким чином не порушуються права ЗАТ  КБ  «ПриватБанк» належним чином виконує свої зобов’язання за договором, крім того банк належним чином отримує матеріальну вигоду на яку він розраховував укладаючи кредитний договір. Порушення основного зобов’язання зі сторони ОСОБА_1, яке тривало з грудня 2008 року по квітень 2009 року не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його  прав.  В  забезпечення  зобов’язань  за  кредитною  угодою  між  ОСОБА_1  та  банком  було  укладено  Іпотечний  договір, згідно  якого  ОСОБА_1  надав  в  іпотеку  нерухоме  майно .  До того ж вказаний  іпотечний  договір  був  укладений  з  порушенням  вимог  чинного  законодавства , при  укладенні  даного  договору  не  було  залучено  орган  опіки  та  піклування , що  порушує  право  неповнолітнього  ОСОБА_2  на  майно .  В  позовній  заяві  ЗАТ  КБ  «ПриватБанк» всупереч вимог Закону України «Про іпотеку» відсутня  оцінка  предмету  іпотеки , ціна  продажу  переданого  в  іпотеку  майна .  Також не відповідають закону вимоги банка в частині продажу предмету іпотеки, оскільки п.24, п.25 іпотечного договору від 27 березня 2008 року передбачено, що реалізація предмету іпотеки, на яке звернуто стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів. ЗАТ  КБ  «ПриватБанк» права проведення публічних торгів не має. За  таких  підстав , суд  приходить  до  висновку  про  відсутність  підстав  для  задоволення  первісного  позову .

        Суд  вважає  безпідставними  посилання  ОСОБА_1  щодо  невідповідності  частини  правочину – п. 4.3.  зазначеної  Кредитної  угоди , який  визначає  підстави  нарахування  йому відсотків  за  користування  кредитом  у  збільшеному розмірі – 32 % річних  від  суми  залишку  непогашеної  заборгованості , оскільки  при  укладенні  вказаної  угоди  сторони  добровільно  виразили  свою  волю  та  досягли  згоди  з  усіх  істотних  умов  договору .  Зі  сторони  ОСОБА_1  дійсно  мали  місце  порушення  зобов’язань  за  кредитним  договором , в  зв’язку  з  чим  за останнім  склалася  заборгованість , що  стало  для  Банку  підставою  для  нарахування  ОСОБА_1  відсотків  за  користування  кредитом  у  збільшеному розмірі .  А  тому , суд  вважає , що  в  задоволенні  вимоги  ОСОБА_1  щодо  визнання  недійсною  частини  правочину  слід  відмовити, оскільки порушень ст. 203 ч.1 ЦК України при укладенні кредитного договору в судовому засіданні не встановлено.

      При цьому суд виходить з положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

        Відповідно  до  вимог  ч. 2  ст. 177  СК  України  батьки  малолітньої  дитини  не  мають  права  без  дозволу  органу  опіки  та  піклування  вчиняти  такі  правочини  щодо  її  майнових  прав :  укладати  договори , які  підлягають  нотаріальному  посвідченню  та  (або)  державній  реєстрації .    

         Згідно  положень  ст. 35  Закону  України  “Про  іпотеку”  у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення . Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

         У  відповідності  до  вимог  ст. 38  Закону  України  “Про  іпотеку”  Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві , іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб , які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки , про свій намір укласти цей договір .

          Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності , на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна .    

           Згідно  ст. 39  Закону  України  “Про  іпотеку”  суд  вправі  відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки , якщо допущене боржником або іпотекодавцем , якщо він є відмінним від боржника , порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його  прав .    

        У відповідності до ст.. 88 ЦПК України понесене судові витрати сторонами слід покласти на них, оскільки в задоволенні їх позовних вимог відмовлено.

             Керуючись  ст.ст. 10,  11,  212-215,  218  ЦПК  України ,  суд ,  -

В И Р І Ш И В :

               В  первісному  позові   ЗАТ  КБ  «ПриватБанк”  до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , (треті  особи  – Орган  опіки  та  піклування  Долинської  райдержадміністрації , ВГІРФО  Долинського  РВ  УМВС  України  в  Кіровоградській  області) , про  стягнення  заборгованості  за  кредитним  договором , звернення  стягнення  на будинок та земельну ділянку та на вбудоване нежитлове приміщення магазину,  виселення – відмовити .  

              В  зустрічному  позові  ОСОБА_1  до  ЗАТ  КБ  “ПриватБанк”  про  визнання  недійсною  частини  правочину – відмовити .    

              Рішення  може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  подання  після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги .

Головуючий  суддя : підпис .  

Копія  вірна .

СУДДЯ  ДОЛИНСЬКОГО                                                       Р.А.  БОНДАРЧУК

РАЙОННОГО  СУДУ