Справа № 2а-776/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“06“ листопада 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Галоян К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми , -
у с т а н о в и в :
13.05.2009р. гр. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, зобов’язати відповідача виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, зобов’язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум цієї допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» до рівня не менше від прожиткового мінімуму на місяць.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що 12.11.2006 року вона народила дитину – ОСОБА_2. Всупереч діючим Законам України та п.3 ст. 22 ОСОБА_3 України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалась не в повному обсязі. Просить позов задовольнити.
В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги, просить стягнути з відповідача недоплачену грошову допомогу з 09.07.2007р. по 31.12.2008р.
В судове засідання позивачка не з’явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Від відповідача надійшли письмові заперечення щодо позову з клопотанням розглядати справу у відсутності представника.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності позивачка та представника відповідача на підставі наявних доказів.
З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
12 листопада 2006 року ОСОБА_1 народила дитину ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про народження дитини.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим же Законом та іншими законами України.
Відповідно до цього ж Закону призначається, як вид державної допомоги сім’ям з дітьми - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказаний вид державної допомоги сім’ям з дітьми призначається і виплачується через органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим же Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції що діяла у 2007 році, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Абзац 3 частини 2 статті 56 цього ж Закону України передбачив, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року вказана норма абзацу 3 частини 2 статті 56 цього Закону визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 526 гривень, з 1 квітня – 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня – 557 гривень.
Пунктом 23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в новій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності ОСОБА_3 України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що ОСОБА_3 України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Хоча вказане Рішення Конституційного Суду України прямо не встановлює неконституційність пункту 23 розділу 2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» висновок Кунституційного Суду України щодо неможливості внесення законом про Державний бюджет зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх носить загальний характер, стосується не лише неможливості внесення цим законом змін до Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій України», Закону України «Про оплату праці», а і до інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожної людини.
Така позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності ОСОБА_3 України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) справа N 1-29/2007 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 пункт 4, де зазначено, що зі змісту положень ОСОБА_3 України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу України. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у ОСОБА_3 України Бюджетному Кодексі то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Відповідно до ст. 46 ОСОБА_3 України соціальні допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 3 ст.22 ОСОБА_3 України вказує на те, що «при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
ОСОБА_3 України щодо соціальних допомог, які є основним джерелом існування, і мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, є нормами прямої дії.
Державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є основним джерелом існування дитини та позивачки, яка не працює і доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.
Згідно ст. 19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Незважаючи на норми Закону та Рішення Конституційного суду України відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 з 09.07.2007р. виплачувалася не в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на місяць, а в меншому розмірі, відповідно до представленої довідки.
Відсутність достатнього бюджетного фінансування не може бути підставою для виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку у розмірі, меншому ніж передбачений Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яким встановлена ця допомога та її розмір.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неправомірними є підставними та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої допомоги за 2007р.– 2008р., то суд вважає, що вони також підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає, що позивачці з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. повинна була нараховуватись і виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла до 28.12.2007р.
Згідно довідки Шевченківського районного відділу соціального захисту від 15.04.2009 року, позивач отримувала в 2007 - 2008 роках допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 101,16грн. – 130,00 грн.
Відтак відповідача слід зобов’язати провести перерахунок нарахованої та виплаченої позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008 року до розміру не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років у відповідних періодах, та провести виплату недоплаченої допомоги.
Суд вважає, що встановлений статтею 99 КАС України річний строк для звернення до суду не пройшов оскільки з часу, коли позивачка дізналась про порушення своїх прав і до звернення до суду з позовом річний строк не пройшов.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.6,8,9,11,69,71,86,158,160,162,163 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ОСОБА_3 України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, 12.11.2006р.н., до досягнення дитиною трирічного віку у неповному розмірі – неправомірними.
Зобов’язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської провести перерахунок нарахованої та виплаченої позивачці ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, 12.11.2006р.н., з 09.07.2007 року по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008 року до розміру не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років у відповідних періодах, та провести виплату недоплаченої допомоги.
Постанова суду може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.Л. Луців-Шумська